Наділений крилами – Made in ZP

Наділений крилами – Made in ZP

Учень «Січового колегіуму» Богдан Козлов переміг у німецько-українському проекті «Молодь дебатує»

“Доба нових перетворень, доба розумних людей –

Це все не за кордоном, It‘s made in Ukraine.

It’s made in ZP…”

Це рядки з пісні «Наділений крилами», яку кілька місяців тому у співавторстві з другом Денисом Цигановим написав одинадцятикласник Запорізької  спеціалізованої школи-інтернату ІІ-ІІІ ступенів «Січовий колегіум» ЗОР Богдан Козлов. І підтвердив їх власним прикладом: днями юнак став переможцем німецько-українського проєкту «Молодь дебатує», у якому взяли участь  близько тисячі підлітків, що навчаються у 8-11-х класах. Керівниця проекту Ольга Пішель зазначила, що цього року рівень конкуренції і самих дебатів був найвищим.

Однією з підвалин успіху стала наполегливість: Богдан Козлов брав участь у проєкті «Молодь дебатує» втретє. В минулі роки він двічі діставався фінальних змагань,  а цього разу впевнено переміг та  зірвав оплески глядачів. Перебуваючи у позиції, яку більшість конкурсантів вважає найбільш складною та найменш вигідною. ..

Хочеш реалізуватися? Європа й наші педагоги допоможуть

Наразі для самореалізації молоді є багато можливостей, підтримуваних, серед іншого, країнами Європейського Союзу [Зокрема, описуваний проект заснований на унікальній методиці німецьких молодіжних дебатів Jugend debattiert та проходить за фінансової підтримки Міністерства закордонних справ Німеччини]. Провідниками до цих можливостей стають педагоги, які  цікавляться новаціями.

Чотири роки кандидат педагогічних наук Ірина Сокол [кафедра інформатики та інформаційних технологій в освіті ЗОІППО] запропонувала «Січовому колегіуму» взяти участь в цьому проєкті і знайшла відгук. Психологиня Ірина Свириденко та вчитель англійської мови Олена Сопіна оволоділи методикою Jugend debattiert і зацікавили ним учасників шкільного дебатного клубу та всіх охочих.

Цього року підлітків до дебатів допомагали готувати викладачі історії та права Мирослава Лукашенко, громадянської освіти Людмила Бостан та хімії Оксана Петрюк. До складу команди «Січового колегіуму» також входили учні десятого класу Мілана Павловська та Гліб Дудко, які були присутні на фіналі, підтримували  Богдана, допомагали готуватися до ігор.

А в 2017/2018 навчальному році проєкт, що складається з кількох етапів, тільки починався, учасників було не надто багато. Обігнавши своїх одноклубників на шкільному етапі,  Богдан Козлов успішно здолав регіональний рівень, отримавши перемогу на дебатах за темою «Чи варто запроваджувати уроки екології з п’ятого класу  як обов’язковий предмет?” Обстоюючи думку, що це не потрібно.

Дебати – не місце для заяложених істин

Так склалися обставини, що й нинішню перемогу в більш складних та велелюдних дебатах національного рівня [у півфіналі змагалися 16 школярів] за темою «Чи варто виділити частину місць у Верховній Раді представникам неурядових громадських організацій (НГО)?» юнаку теж принесла позиція… «проти» .

Хтось може здивуватися, але сенс проекту – не навчити школярів виголошувати заяложені істини. Для розвитку демократії конче потрібне критичне мислення.

Нинішня шкільна координаторка проєкту «Молодь дебатує», вчителька англійської мови Олена Сопіна  розповідає, що члени журі беруть до уваги  чотири критерії:

широта і глибина знань;

вміння висловлюватися;

вміння вести діалог;

сила переконання.

Тобто учасник дебатів має володіти темою в усьому її розмаїтті та протиріччях, не піддаватися «чарам» штампів і вміти добирати притомні аргументи на захист будь-якої думки. І це ще не все.

PRO i CONTRA: як елегантно «підважити» суперника

Як розповів «МИГу» Богдан Козлов, переможець обирається з четвірки дебатуючих, двоє з яких обстоюють позицію PRO [«за»], а двоє – CONTRA [«проти»].  Тема повідомляється заздалегідь, і учасники мають час до неї підготуватися. Але яку сторону доведеться захищати, стає відомо лише за півгодини до дебатів шляхом жеребкування.

Аби дебати відбулися й були цікавими, 30 хвилин до старту  присвячуються командній роботі, коли четвірка вживається у свої ролі й намацує «кризові моменти». А тоді…

Кожному учаснику надається по дві хвилини на вступну промову. Перший захисник точки зору PRO1 окреслює тему й прокладає русло дебатів. Відштовхуючись від почутих аргументів, йому опонує учасник CONTRA1. І тут важливо не просто висловити свої підготовлені тези, а зреагувати на слова попередника. Учаcник PRO2 доповнює свого напарника PRO1, надаючи свої пропозиції. Захисник CONTRA2, якому доводиться виступати останнім, може розгубитися. Або, зваживши усі недоліки та слабкі місця попередніх ораторів, скористатися  шансом й завоювати вуха, мізки та серця слухачів. Але для цього потрібні миттєвий аналіз, швидка реакція, дещиця шарму та здатність сказати щось нове.

Далі учасники дебатів протягом 12 хвилин ведуть вільну дискусію, більш детально доводячи свою позицію та задаючи одне одному каверзні питання. При цьому вони мають суворо дотримуватися регламенту в 40 секунд на один виступ. Все вінчає заключна однохвилинна промова, в якій дебатанти акцентують свій найсильніший аргумент, одночасно підважуючи «доказову базу» суперників.

Загалом дебати  тривають 24 хвилини. Після цього глядачі [на змагання національного рівня з’їжджаються усі учасники проєкту] картками зеленого та червоного кольору «голосують» за того дебатанта, який найбільше їх переконав. А за півгодини судді «виносять вирок» і надають зворотній зв’язок.

«Контрольна робота» з саморозвитку

 “Ще два роки тому я дуже загорівся цими змаганнями, –  каже Богдан Козлов. – Але перемога не була самоціллю. Для мене кожного разу дебати були чимось на зразок контрольної роботи, – чого я досяг за рік. Але, звичайно, приємно було бачити підтримку в залі, де було багато моїх знайомих за попередніми роками. Підтримка надає впевненості, що ти все говориш правильно. А для мене дуже важливо донести свою думку”.

 

Богдан Козлов не просто «говорить правильно». У звичайній розмові він приваблює енергійністю, прямим поглядом та щирою посмішкою. А посміхатися він навчився на заняттях у гуртку  радіожурналістики «Січового колегіуму».  “Радіослухачі не бачать обличчя  диктора чи ведучого, – ділиться Богдан. – Але щоб передати настрій, треба обов’язково посміхатися”.

 

Хоча сюжети, які робить колегіант, не завжди розважальні. Позаминулої осені він брав участь у другому обласному фестивалі шкільних медіа «Культурне розмаїття Запорізького краю», що проходив у ЗНУ. І представив на ньому рекламу напівзабутої історичної пам’ятки – Тарасової груші. “Раніше це була наша родзинка, але тепер довкола почали будувати будинки та торгові центри і успішно забули про такі пам’ятки. У груші ніякої реклами немає, вона ніяк не звертає на себе уваги, про неї забула місцева влада”. Погодьтеся, серйозний вибір теми та її інтерпретація.

Богдана взагалі приваблює все, що не дуже відоме широкому загалу, та водночас дає знаряддя для саморозвитку. Свою участь у шкільному «Театрі слова» хлопець пояснює так: “Ми не вчимо в театрі твори зі шкільної програми. Маємо справу з поезіями Юрія Андруховича, Сергія Жадана, інших митців, які багатьом незнайомі…Через захоплення тим, як їхні твори цікаво й неординарно написані, через декламацію осягаєш сенс.  Що допомагає краще висловлювати й доносити власні думки”.

Богдан цікавиться і політичними вправами. Він є членом Національної ради  дітей та молоді, і нещодавно як її представник брав участь у стратегічній сесії щодо напрацювання національної концепції захищеності дітей в Інтернеті.

За кілька місяців Богдан Козлов залишить стіни рідного колегіуму. Його життєва мета – якнайкраще реалізувати свої творчі плани . В якості наступної сходинки на цьому шляху хлопець бачить Запорізький національний університет. “Хоча я є прихильником неформальної освіти, розумію, що потрібно мати певну базу, аби тоді вдосконалюватися шляхом тренінгів та академічних обмінів. Обираю Запоріжжя, бо тут є коло спілкування й однодумців. І хочеться прислужитися, принаймні поки що, своєму місту.  Тому шукаю в університеті факультет і спеціальність, яка була б досить унікальною, аби не просто відсиджувати пари, а вивчати й робити щось цікаве та корисне. Час на вибір у мене ще є”.

Щасти тобі, Богдане!

Щасти і тобі, «Січовий колегіуме», бо виховуєш особистостей та патріотів. Наділені крилами – Made in ZP.

 Ганна Чуприна, фото PR-аґенції «Bagels & Letters» та автора

«МИГ»: На фіналі німецько-українського проєкту «Молодь дебатує» Генеральний консул Федеративної Республіки Німеччина у Донецьку/офіс Дніпро доктор Штефан Кайль так оцінив результати за останні роки: “Мене вражає кількість учасників — тисяча школярів та школярок зі всієї України, вражає якість дебатів, вміння фіналістів добирати аргументи та глибоке вивчення теми. Але найбільше вражає впевнене крокування проєкту до мети — розвитку політичного дискурсу, підвищення рівня суспільної дискусії. Все це швидко наближає Україну до відкритого демократичного суспільства”.

(Visited 382 times, 1 visits today)