Одним із показових об’єктів маніпулювання та дезінформації з боку російських пропагандистів є Закон про лендліз на захист демократії в Україні (Ukraine Democracy Defense Lend-Lease Act), який Президент США Джозеф Байден підписав 9 травня.
Лендліз на захист демократії
На початку пояснимо, що цей акт, розрахований на 2022 та 2023 роки, уповноважує президента США надавати військову допомогу Україні, не узгоджуючи кожного разу деталі з Конгресом. Що це означає?
- Буде значно прискорена процедура надходження техніки, яка передається Україні на умовах оренди чи у борг з відтермінованою оплатою.
- Постачання високотехнологічної та ефективної зброї супроводжуватиметься навчанням українських військових.
- ОПК Сполучених Штатів може запустити виробництво нової техніки та зброї для наших потреб як у США, так і в України.
- Лендліз не обмежується суто військовою складовою: постачатися можуть також паливо, продовольство, медикаменти тощо.
“Українську недолугість” окупанти можуть відчути на собі
Звістка, що десь у середині липня почне застосовуватися прискорена процедура лендлізу, неабияк стурбувала ворогів. У соціальних мережах одразу з’явилася безліч повідомлень, покликаних посіяти невдоволення або й страх. Зокрема:
- Мовляв, зброя виготовлятиметься за рахунок американських платників податків, тож і їм лендліз зашкодить. А українці начебто до сьомого коліна потраплять у боргову кабалу.
- Ще одним ключовим «посилом» російських пропагандистів є прихована мрія, що у нас все одно нічого не вийде. В одному із дописів йдеться, що отримати зброю — пів справи. А користуватися нею українські військові зможуть начебто через довгі роки. І хіба Україні під силу створити власні підприємства з виробництва озброєння за західними зразками?
Другу «думку» наші захисники вже розбили вщент.
За лічені тижні вони вже оволоділи і британською, і турецькою, і польською (перелік не повний) зброєю. Що й доводять щоденно, знищуючи окупантів.
Ну, а щодо вірогідного розгортання військових, логістичних та промислових потужностей не тільки у США, а й в Україні, то, як писав «МИГ» у минулому листопаді, і в Запорізькій області окремі підприємства вже мають плідний досвід роботи за стандартами НАТО.
Стосовно «боргової ями», до якої начебто штовхають прийдешні покоління українців.
Так, за надану в рамках лендлізу допомогу треба буде розрахуватись. Але не за всю і не одразу. Деталі узгоджуватимуться між урядами України та США. Але вже зараз відомо, що алгоритм розрахунків буде подібний до того, що і за лендліз, який прямував до СРСР під час другої світової війни.
Російські пропагандисти навмисне приховують, що тоді за техніку, знищену ворогом на полі бою, платити не довелося. Вціліле озброєння можна було або повернути, або викупити з розстрочкою у довгий термін. Фактично США брали оплату лише за цивільні поставки – вантажівки, залізничний транспорт тощо.
Яку суму склали розрахунки СРСР-РФ за американську допомогу у другій світовій війні
США надали СРСР допомоги на 10,8 мільярда доларів США в цінах 1941−1945 років. Зустрічні поставки з СРСР США були на рівні 2 мільйонів доларів США.
По закінченні війни США виставили рахунок до оплати на суму 1,3 мільярда доларів США (приблизно 12 відсотків від фактичної суми поставок). З цієї суми СРСР, а потім РФ визнали та сплатили 722 мільйони доларів США або 6,5 відсотка від усієї суми наданої допомоги. Залишки боргу було погашено у 2006 році.
У період погашення боргу його сума не індексувалася. З урахуванням інфляції вартість допомоги склала б у 2006 році близько 138 мільярдів доларів США.
Тобто реальна виплата боргу розтяглася на 60 років і опинилася на рівні 0,5 відсотка від справжньої вартості наданої допомоги на момент остаточного розрахунку.
Підготовлено за матеріалами «Детектор.Медіа», «Слово і Діло», інших відкритих джерел
Малюнок Сергія КРИЖАНОВСЬКОГО
ПОВ’ЯЗАНІ МАТЕРІАЛИ
НАТО – не лише безпека, а й демократія, або Якою “морквинкою” підбадьорити українські реформи?
Що роблять за мірками Альянсу на запорізькій «території без НАТО»