“Ми не даємо згоди на присутність в нашому місті НАТОвських військ, інструкторів, інспекторів та інших представників НАТО…” – цитата з рішення Запорізької міської ради від 5 липня 2006 року про проголошення Запоріжжя територією без НАТО. Цей документ, який не відповідав і тодішньому українському законодавству, став частиною великого пропагандистського фейку, покликаного створити у головах запоріжців підґрунтя для кращого сприйняття «руського міра».
Про що збрехали депутати
Найперша
брехня – щодо «НАТОвських військ». Таких у природі не існує. У розпорядженні Альянсу є збройні сили країн-членів, при тому деякі держави-члени НАТО [Люксембург та Ісландія] взагалі не мають своїх армій.
По-друге, НАТО перш за все покликане гарантувати безпеку своїх країн-членів. Якби навіть Запоріжжя ставало навколішки, гукаючи: “НАТО, пріді!” – в Альянсі лише б знизали плечима.
А от захищати одну чи кілька країн – у разі доведеного збройного нападу – усіх інших членів НАТО зобов’язує стаття 5 Вашингтонського договору [установчий документ НАТО від 4 квітня 1949 року].
Курс на Захід закріплено законодавчо
Україна рухалася до НАТО з 90-х років минулого століття. З різних причин, досить неквапно та з перервами. Так, у 2010 році з ініціативи Віктора Януковича Україна стала позаблоковою.
Війна на Донбасі та окупація Криму усе змінили. Верховна Рада прибрала із законодавчих актів «позаблоковий статус», і держава відновила рух до НАТО, справедливо розглядаючи цю організацію як єдиного надійного безпекового партнера. І в першу чергу узялася реформувати сили оборони за стандартами Альянсу.
Необхідність впровадження цих стандартів пізніше знайшла відображення у Законі України «Про національну безпеку України», Стратегії національної безпеки України, Стратегічному оборонному бюлетені, Воєнній доктрині України, а безпосереднє впровадження оперлося на Закон України «Про внесення змін до деяких законів України щодо військових стандартів» та Наказ Міністерства оборони України «Про питання військової стандартизації».
У липні Президент України Володимир Зеленський своїм указом ввів у дію рішення РНБО від 4 червня 2021 року, згідно з яким Кабмін має опрацювати питання щодо формування національної системи переходу сектору безпеки і оборони на стандарти НАТО.
Військові мають розмовляти однією мовою
У згаданій вище статті 5 Вашингтонського договору сказано, що кожна країна-член Альянсу “надасть допомогу тій Стороні або Сторонам, які зазнали нападу, і одразу здійснить, індивідуально чи спільно з іншими Сторонами, такі дії, які вважатимуться необхідними, включаючи застосування збройної сили…”.
Зауважимо, що у НАТО є ще країни-партнери, які до Альянсу не входять, але не стоять осторонь питань власної та світової безпеки. Аби військові могли «розмовляти на одній мові» у прямому і переносному значенні, країни-члени та держави-партнери НАТО приводять різні військові параметри до одного стандарту. Крім набору нормативних документів зі стандартизації, орієнтованих на досягнення оперативної та технічної сумісності сил оборони, існують ще норми, принципи і практики щодо розвитку демократії, закріплені у керівних документах Альянсу.
Загалом стандартів та керівних документів НАТО налічується майже дві тисячі. Але адаптація до них є справою добровільною. Кожна країна має право обирати, які з них впроваджувати у відповідності з національними інтересами, а які ні. Наприклад, Канада – одна із засновниць Альянсу – впровадила 76 відсотків від загальної кількості, а Північна Македонія, що вступила до НАТО у 2020 році – менше одного відсотка.
З 2020 року Україна є партнером НАТО з розширеними можливостями, а процес стандартизації активно відбувався з 2014 року. За інформацією Міністерства оборони, станом на 1 липня 2021 року впроваджено 303 стандарти та керівні документи Альянсу шляхом розроблення 331 національного документа. Це становить 19 відсотків від загальної кількості. За цим показником ми випереджаємо партнера НАТО Австрію, чий показник складає лише 14 відсотків.
Запорізька «оборонка» модернізує й розробляє нову військову техніку
Робота в питаннях наближення до організації Північноатлантичного договору велася на окремих напрямках і в Запоріжжі. Точніше, на підприємствах «Укроборонпрома» та у підрозділах Збройних Сил.
Зокрема, казенне підприємство «НВК «Іскра» ще у 2008 постачало замовникам з країн НАТО нові радіолокаційні станції. Правда, 2010 року [вірогідно, через згаданий «позаблоковий статус»] підприємство фактично перейшло на виробництво інвалідних візочків, але з 2014 року відновило працю на оборону країни. У липні поточного року директор НВК “Іскра” Юрій Пащенко в інтерв’ю Defense Express розповів про розробки та плани підприємства, зауваживши, що за останні чотири роки “Іскра” створила зразків нової техніки вдвічі більше, ніж за попередні 30 років.
“Серед них – багатофункціональна або комбінована станція, яка одночасно є і контрбатарейним радаром та станцією кругового огляду. Це є популярним трендом у світі та пропонується зараз лише двома країнами – США та Францією.
Сподіваємось, що третьою стане саме Україна. І інтерес до цієї станції є, зокрема, знову ж таки – у міжнародних замовників”, – сказав Юрій Пащенко.
Запорізький державний авіаційний ремонтний завод «МиГремонт» у 2015 році поставив українській армії два перших модернізованих за стандартами НАТО винищувачі СУ-27. За два роки на британському авіашоу The Royal International Air Tattoo-2017 українська команда отримала приз за «Найкращий показ фігур вищого пілотажу серед країн, які не є членами НАТО».
Про це повідомляв Генеральний штаб ЗСУ. Льотчики демонстрували своє мистецтво на Су-27П1М [ця модифікація теж була розроблена фахівцями запорізького «МиГремонту»], чиє обладнання дає змогу виконувати польоти в усьому світі відповідно до стандартів НАТО.
А три тижні тому випробувальна бригада Державного науково-дослідного інституту випробувань і сертифікації озброєння та військової техніки взяла участь у проведенні льотно-конструкторських випробувань дослідного зразка модернізованого навчально-бойового літака Су-27УП2М, виготовленого запорізьким “МіГремонтом”. Комплект удосконаленого й додаткового обладнання ще більш розширює бойові можливості й підвищує ефективність виконання бойових завдань.
Взвод військової поліції готують за стандартами НАТО
П’ятий рік у Запоріжжі проходить підготовку взвод військової поліції. Під такою чи трохи відмінною назвою у багатьох країнах світу працюють спеціальні правоохоронні органи з підтримання правопорядку в Збройних силах та інших військових і воєнізованих формуваннях, які керуються стандартами НАТО.
В Україні військову поліцію планують створити на базі нинішньої Військової служби правопорядку у Збройних Силах України [ВСП]. В процесі підготовчої роботи при головному управлінні ВСП у 2015 році створена група міжнародного співробітництва. Її фахівці, зокрема, сприяють розробці програм підготовки майбутніх військових поліцейських з урахуванням інтеграції у структури військових правоохоронців НАТО.
Як відбувається у Запоріжжі підготовка першого взводу військової поліції, кореспондентка «МИГа» поцікавилася у головного сержанта цього підпрозділу Максима Криніна.
За словами Максима Валерійовича, формування взводу почалося у 2017 році на конкурсній основі. Аби потрапити до числа 22 майбутніх військових поліцейських, претенденти мали продемонструвати неабияку фізичну підготовку, витривалість, знання англійської мови та високі професійні якості. Бо функціонал військових правоохоронців дуже широкий.
“У процесі підготовки бійці мають опрацювати більше 600-т навчальних питань за 13-ма напрямками. Серед них розвідка маршрутів руху, трафік-контроль та свобода пересування, VIP-охорона, робота з військовополоненими та питання їх утримання, патрулювання та робота на блокпостах, конвоювання техніки чи людей, блокувальні операції та робота зі щитами, збір перших доказів на місці дорожньо-транспортної пригоди, збереження місця ДТП або місця злочину, скоєного серед військових, на території військової частини чи там, де виконується місія”.
Далі Максим Кринін розповів, що у 2018 році взвод оволодівав цими знаннями, у тому числі на практичних вишколах. У 2019 році бійці набиралися досвіду спільної роботи з колегами на міжнародних навчаннях Beyond Horyzon у Болгарії. Того ж року військові взяли участь у спільних навчаннях у Литві і пройшли додаткову підготовку у Польщі. Також виїздили до Львова, де у Міжнародному центрі миротворчості та безпеки під керівництвом іноземних та українських інструкторів набували взаємосумісністі із західними партнерами.
“Аби будь-який підрозділ міг брати участь у місіях НАТО, він має пройти кілька стадій атестації: перша самооцінка [SEL-1], перша оцінка НАТО [NEL-1], друга самооцінка [SEL-2] та друга оцінка НАТО [NEL-2]. Минулого року запорізький взвод військової поліції пройшов самооцінку першого рівня. У вересні поточного року вже у складі роти військової поліції [другий взвод цієї роти базується у Львові] ми складали NEL-1”.
Це відбувалося під час міжнародних навчань Rapid Trident. Прибувши до Львова, запорізькі бійці після злагодження представили себе і штатне екіпірування на стройовому огляді й отримали OPORD [Operation Order – операційний наказ] на висування.
У процесі відпрацювання навчальної «легенди» вони розвідували маршрут, охороняли колони та виконували інші завдання. Увесь час поруч находилися evaluators, які оцінювали професійну підготовку запоріжців.
Відпрацювати краще за інших – величезний стимул
Чи важко пристосуватися до незвичної системи?
У системі НАТО є, наприклад, накази декількох рівнів:
- WARNO [Warning Order – попередній наказ];
- OPORD [Operation Order – операційний наказ];
- FRAGO [Fragmentary Order – додатковий наказ, якщо є відхилення від загального плану].
“На першому етапі було важко, бо, як я казав, функціонал військової поліції ширший і багато елементів треба відпрацьовувати. Відповідно, OPORD при виконанні місії теж ширший. Але він прописується дуже точно, аби завдання було зрозуміло кожному військовослужбовцю. І коли при його виконанні – “Покажіть, як ви це робите” – відпрацьовуєш добре, а то і краще за інших, це величезний стимул. В момент роботи, як то кажуть, усі горять. Наразі ми чекаємо фідбеку, де у нас були недоліки, аби з їх урахуванням приступити до підготовки до наступної стадії,
– говорить Максим Кринін. – Коло напрямків те саме, але на більш глибокому рівні”.
Після того, як взвод військової поліції пройде ще одну самооцінку та оцінку НАТО, він зможе брати повноцінну участь у миротворчих та гуманітарних місіях у складі Литовсько-Польсько-Української бригади.
Ганна ЧУПРИНА, фото з відкритих джерел
«МИГ» Мабуть, депутатам Запорізької міськради слід подумати над скасуванням рішення 15-річної давнини. Аби не ганьбитися, коли прокуратура згадає про його існування і стане на захист інтересів держави.
КОМПЕТЕНТНО
Альона Гетьманчук, директорка Центру «Нова Європа»:
“По лінії впровадження стандартів НАТО у нас намітилась дуже непогана динаміка… Якщо така динаміка збережеться, то ми могли б вийти на 90-100 відсотків впровадження стандартів через 13-14 років. Інше питання, що це робити необов’язково і місцями навіть непотрібно.
Стандарти НАТО – це не лише про інтеграцію до НАТО. Стандарти НАТО – це про обороноздатність України в умовах постійної зовнішньої агресії.
Крім того, працюючи над військовою взаємосумісністю ми повинні не забувати про взаємосумісність політичну: демократичний цивільний контроль над збройними силами і далі по списку”.
ДОВІДКОВО
*Створення цієї статті фінансується в рамках проєкту «НАТО – це люди», що фінансується Урядом Сполученого Королівства Великобританії та Північної Ірландії, що діє через Міністерство закордонних справ і у справах Співдружності націй Великої Британії (“FCDO”).
