Як це не видасться дивним, Опанаса Георгійовича, який дозволяв писати своє прізвище і як Сластьон, і як Сластіон, своїм вважають три українських міста: Бердянськ – у ньому художник народився рівно 170 років тому – 14 січня 1855 року, Приморськ – там минули його дитинство і юність (у Ногайську, як раніше називалося це приморське містечко), і гоголівський Миргород, куди 1900 року приїхав, аби оселитися назавжди, випускник Академії мистецтв Опанас Сластьон. До цього моменту, до речі, Опанас Георгійович уже був відомим і шанованим майстром – першим ілюстратором творів Тараса Шевченка.
Світ уже знав ілюстровані ним шевченківські «Гайдамаки», в яких, як слушно зазначали критики, «сила малюнка за переконливістю дорівнювала силі Шевченкового слова». А Ілля Рєпін висловився про роботу художника з Приазов’я так: «Наш Сластіон – чудовий ілюстратор, незрівнянний малювальник, тонкий знавець козацького побуту». Дорого варта така оцінка автора легендарних «Запорожців».
Творчістю великого Кобзаря художник захопився на початку 80-х років позаминулого століття і, створивши малюнок до поеми «Катерина», опублікував його в журналі «Нива». А незабаром почав ілюструвати поему «Гайдамаки»: до книжного видання (1886 року) увійшли 49 малюнків, в яких художник продемонстрував не лише свою майстерність, але й глибокі знання побуту українського народу.
*
Дивимося разом і дивуємося майстерності земляка (малюнки художника з Приазов’я розміщені на порталі artefakt.in.ua).
«Сідай же й ти коло мене». Сів та й обнялися
Аж ось ведуть гайдамаки, Ксьондза єзуїта, І двох хлопців. Гонто! Гонто! Оце твої діти
Сини мої, гайдамаки! Світ широкий, воля, Ідіть, сини, погуляйте, Пошукайте долі