26 наукових таємниць запорізького "Музейного вісника" (Ч.3)

26 наукових таємниць запорізького "Музейного вісника" (Ч.3)

«МИГ» завершує розповідь про наукові знахідки археологів, істориків та краєзнавців, оприлюднені у 18-му числі «Музейного вісника», який щорічно видається Запорізьким обласним краєзнавчим музеєм.

Як архітектори чубилися над проектом Дніпрогесу

Підсумки першої п’ятирічки, які можна побачити неозброєним оком, мали підвищити політичний престиж радянської держави. Віддзеркалити парадне обличчя влади повинна була промислова архітектура. З цією метою у січні 1930 року Московське представництво Дніпробуду провело громадський перегляд проектних пропозицій для визначення архітектурного вигляду Дніпровської ГЕС. Але Днірогес став, крім цього, єдиним твором в історії архітектури України, що спромігся кинути найвизначніших радянських будівничих у вир гарячої дискусії про майбутнє своєї професії.

Проект групи архітектора Весніна

Про це пише у передмові до публікації стенограми цього громадського перегляду головний спеціаліст департаменту культури і туризму Запорізької міськради Павло Кравчук: “Присутствующих волновали два ключевых вопроса: степень допустимости использования классического наследия и как понимать отечественный функционализм… Общественный просмотр  стал публичной схваткой первых мастеров, которые определяли градостроительную политику. Публикация полной его стенограммы позволяет воссоздать творческую атмосферу в советской архитектуре 20-30-х годов и лучше понять обстоятельства перехода к государственному единостилию , возникшему, не в последнюю очередь, как реакция на острополемическую природу авангарда”.

Олександрівськ заснувала імперія. Руками українців

Дата заснування нашого міста в останні роки викликає запеклі дискусії між професійними істориками, що твердо стоять на позиції про тяглість проживання людей, у якій немає довгих часових «пауз», на одній території, –  та ентузіастами, що намагаються будь-що впровадити у життя гасло  «Геть від Росії, поближче до Київською Руси!”, незважаючи на повні провали життя й безлюддя на наших теренах протягом  XV та  XVII століть.

У 2014 році міськрада затвердила, якщо можна так сказати, компромісне  рішення: “Вважати 952 рік датою виникнення першого поселення  на території сучасного міста Запоріжжя”. Але українсько-російська війна виявила, що велика кількість запоріжців досі перебуває в полоні російської і радянської традиції, яка наполягає на 1770-му році.

Завідувач відділу новітньої історії краю ЗОКМ Володимир Лініков у статті «Про дату заснування міста Олександрівська в контексті інформаційної війни» пропонує власне бачення  цієї проблематики.

Так, Олександрівська фортеця з’явилася як елемент оборонної лінії на початку російсько-турецької війни. Але хто створив підґрунтя для російської колонізації південних просторів? Українці. Чиїми руками російська імперія посувала татар на крайній південь? Українців. Кому імперія має завдячувати за промисловий розвиток початку минулого століття? Українцям.  “Варто віддавати належн і іншим народам, – пише Володимир Лініков. – Не треба забувати і про внесок росіян. .. На наш погляд, говорячи про процеси, пов’язані з виникненням Олександрівська і його подальшим розвитком, варто акцентувати увагу на тому, що саме українці стояли біля витоків  цих процесів і подальша їхня участь у цих процесах лише збільшувалася. І, оскільки частина українців в Олександрівському повіті зрештою перевищила три чверті, можна стверджувати, що саме вони грали основну роль у розвитку території, на якій жили”.

Інші цікавини

Панорама нової експозиції

Хочеться ще переказати зміст розміщених у «Музейному віснику» статей Михайла Мордовського, як транспортували Дніпром корабельний ліс  у XVIII столітті; матеріал Олександра Харлана про історико-містобудівні дослідження міста Оріхова;  дослідження Ніколаса Купенського, як бачили Дніпрогес американці;  звіти з розкопок Мельничної Кручі О.П.Сєкерської та курганів у куйбишевському районі Валерія Самара та Андрія Антонова … Та, мабуть, краще їх прочитати. А ще краще – завітати до Запорізького обласного краєзнавчого музею, що на вулиці Троїцькій, 29/16:)

(Visited 21 times, 1 visits today)
Оставить комментарий

Отправить комментарий

Ваш e-mail не будет опубликован. Обязательные поля помечены *