Ця симпатична пані зазвичай мчить вниз бульваром Шевченко на самокаті. Вона яскраво вбрана, має веселого малюнку рюкзачок чи торбинку. Прилаштовує їх до свого транспортного засобу – та їде. Відстань від повороту на бульвар з проспекту до кінцевої зупинки 14-го тролейбуса вона долає майже так швидко, як громадський транспорт, і зупинки робить за своїм власним розкладом.
Ми вже вітаємося, бо запам’ятали цю пані. Разом сідаємо на тролейбус, який їде вгору, до проспекту… Пані обережно піднімає та вмощує у салоні свій самокат.
Купить, що треба, зробить свої справи – і на самокаті їде бульваром Шевченка вниз, додому…
Похнайомилися. Пані звуть Галина. Самокат вона собі придбала за власним бажанням. Велика кількість торбинок захищає коліна… І вона пропонує мене повчити, бо знає всі тонкощі самокатних подорожей.
Познайомилася Інеса АТАМАНЧУК, фото Миколи БАРИШЕВА
