У регіональному центрі культури в місті Бельсько-Бяла (Польща) відкрився вернісаж-виставка плакатів «Війна в Україні». Це презентація робіт студентів ІІ курсу за спеціальністю «Дизайн інтер’єрів» у Бєльській Вищій Школі ім. Юзефа Тишкевича. 17 студентів створили свої плакати під керівництвом професора Міхала Кліся у студії візуальних комунікацій.
Анотацію до виставки написала студентка школи, власниця антикварного магазину Stary Kredens, українка Неля Дудек. Вона з чоловіком та дітьми мешкає в Польщі, а в Україні залишилася її мама. Коли 24 лютого чоловік розбудив її словами: “В Україні війна!” – першою думкою пані Нелі було повернутися в Україну. Вона дуже шкодувала, що не вміє стріляти, ця навичка могла б стати в пригоді. Але швидко зрозуміла, що у Польщі може зробити для своєї першої Батьківщини набагато більше…
Неля Дудек розповіла про те, як чатувала на телефоні, допомагаючи організовувати перебування у Бєльсько-Бялі перших українських біженців. Як кілька разів їздила до України з гуманітарною допомогою, що збирали польські друзі.
…У неї досі перед очима березнева двадцятикілометрова черга на кордоні, колони змарнілих, виснажених жінок з переляканими дітьми, які в мороз, сніг і дощ йдуть невідомо куди…
У квітні пані Неля возила допомогу вже для війська, шпиталів, благодійних фундацій. І не може забути, як розплакалася від жартів молодих українських воїнів у трускавецькому шпиталі, що однієї пари взуття їм вистачить на двох: в одного відірвало ліву ногу, іншому ампутували праву, а розмір у них однаковий…
“Представлені на виставці роботи створені під час занять з візуальної комунікації, які проводив професор Міхал Клісь. Кожна робота показує, наскільки інтенсивно та у який спосіб автор переживає цю ситуацію. Кожна варта окремої уваги та індивідуальної рефлексії. Мої колеги зі студії не залишилися байдужими… – пише Неля Дудек.
Хочу усім полякам подякувати за підтримку моєї Вітчизни. За кожні відкриті двері і серце, за кожну спаковану посилку, що йде до України, за кожний жест! Ви – великий народ з великим і приязним серцем.
А ще хочу вибачитися, що до вашого краю, де панував спокій, де ви мали відчуття безпеки і тяглий динамічний розвиток, раптом приїхало дуже багато людей, що привнесли хаос і плутанину. Перепрошую! Знаю, що вони того не хотіли!»
Мешканці Бєльсько-Бяли дуже чуйно ставляться до українських біженців. У квітні «МИГ» повідомляв, що студенти іншого навчального закладу Бєльсько-Бяли – шкільного комплексу імені Юліана Тувіма – вирішили не вирушити у подорож, а вишити яскраві подушки для дітей українських біженців.
Нагадаємо, що Бєльсько-Бяла є містом-партнером тимчасово окупованого Бердянська, з яким багато років мав плідні товариські стосунки. У 2018 році “МИГ” розповідав про візит до Бєльсько-Бяли групи юних бердянців, які взяли участь у проєкті “З піснями на велосипедах”, а у ліцеї імені Миколая Рея розповідали, чи легко жити у 70-ти кілометрах від фронту…
Ганна ЧУПРИНА, фото зі сторінок події у соцмережах
ДОДАТКОВА ІНФОРМАЦІЯ
На виставці плакатів “Війна в Україні” пані Нелі Дудек подарували кубок від Маршала Сілезького воєводства. Пані Неля сказала, що він належить всім, хто допомагає Україні.
“Він належить моєму чоловіку Przemysław Dudek, бо саме він долає більше 1000 кілометрів, іноді спить 30 хвилин, саме він розвантажує та завантажує машину допомогою. Він належить пану Marek Mielnik, детектору Польського Червоного Хреста в Bielsko Biała, який організовує збір допомоги для України. Донорам з Франції… Нашим шведським друзям, які організовують фандрейзер у парафіях, лікарнях та компаніях. Він належить селищній раді і Асоціації розвитку Халцнова, парафіяльно-шкільному спортивному клубу “БЕСКІДІ”, донорам з Німеччини пану Мірку та пані Ізабеллі Пток, парафії SW. Магдалена з Кракова та її волонтерці Ярославі Петришин. Пані Agnieszka Bielawska з Кракова, яка організувала більше 300 кг корму для тварин за допомогою Краківського товариства опіки над тваринами… Зятю з сестрою, які на зібрані гроші купують необхідні речі для одного з українських батальйонів. Транспортній компанії “Богачик”. Сестрам Серафітів з Халцнова… І всім людям доброї волі, хто долучився до допомоги Україні Кожному Бєльщанину!!! Дуже дякую! Без вашої допомоги нічого б не вийшло!!!”
