У публічному просторі все частіше лунає слово “Відбудова”. Зрозуміло, що головний фокус зараз на Перемогу. Але дуже доречно вже тепер міркувати, яким чином відбуватиметься велике Відновлення, аби воно не стало пародією на не дуже досконале “Велике будівництво”. Тим більше, що викликів буде в сотні разів більше.
Без цифрового інструменту до океану інформації не поткнешся
За офіційною статистикою, близько 300 тисяч фізичних об’єктів пошкоджено чи зруйновано повністю. Очевидно, що не всі треба відбудовувати і робити це одразу. А треба ще й спланувати кошти – українські, кредитні, донорські, приватні інвестиції… Без діджитал-інструменту з таким масштабом працювати неможливо.
Таким інструментом є екосистема для підзвітного управління процесами відновлення (відбудови) DREAM, презентація якої відбулася у листопаді минулого року. Це результат співпраці громадського сектору і держави. За словами керівника проєктного офісу, що відповідає за впровадження системи, Віктора Нестулі, цей експериментальний проєкт розробляється за кошти технічної допомоги. Але розробники зобов’язалися потім передати його державі та у відкритий доступ.
DREAM об’єднує 9 ІТ-рішень, які або існували до повномасштабного вторгнення, або були розроблені як відповіді на його виклики. А також усі етапи відбудови від фіксації збитків до введення в експлуатацію відновленого об’єкту.
Яка користь від DREAMу громадам
Головні вигодонабувачі цієї системи – громади та їхні мешканці. Бо DREAM – це інструмент, що працює знизу догори. Він просуває децентралізацію, коли громада може ні у кого – ні в ОДА, ні в міністерств чи офісів – не питати, які об’єкти вона хоче відбудувати, і не стояти з простягнутою рукою.
Система DREAM пропонує єдине вікно для роботи органів місцевого самоврядування (ОМС) з проєктами відновлення, гарантує їхню прозорість, розумність, пріоритетність. Це координація на українському рівні і координація міжнародних партнерів для залучення інвестицій. Профільні міністерства отримують у DREAMі свій функціонал, визначають стратегію, але не можуть зупиняти проєкти.
“Ми акцентуємо, що це повністю децентралізована система, – сказав Віктор Нестуля. – І якщо громада збирається відбудувати лікарню, яка не входить до першочергових, на думку міністерства, потреб, – то вона все одно буде в системі. І це вже питання донора і громади, як вони домовляться щодо відбудови цієї лікарні”.
Якісно прописаний проєкт – половина успіху
Головний виклик, що стоїть перед громадами, – навчитися писати грамотні обгрунтовані проєкти. Завдання непросте з кількох причин.
Спочатку потрібно ідентифікувати проблему, визначитися, як цю проблему треба розв’язувати, проаналізувати альтернативні технічні рішення.
Наприклад, зруйнована чотириповерхова сільська школа. Що краще:
- відбудувати школу у чотири поверхи?
- чи рознести її на кілька корпусів?
- чи взагалі не відбудовувати, а купити шкільний автобус і зробити гарну дорогу до опорної школи?
Потім починається економічне обгрунтування, деталізація й розробка конкретного технічного рішення. Потрібно визначити, на якій ділянці землі це буде будуватися, розробити проєктно-кошторисну документацію (ПКД), провести екологічну оцінку, залучити на це кошти, підготувати закупівлю, підписати контракт…
Уся ця робота не була буденністю для багатьох громад і в мирний час. А тепер потрібно буде ще навчитися працювати за практиками, які усталені в міжнародних інституціях.
“Це важливо, бо залучення інвестицій буде великою мірою залежати від міжнародних донорів, і ми маємо говорити з ними однією мовою. Коли донори бачать відповіді на усі свої питання, то це їм спрощує життя”, – коментує Віктор Нестуля.
Не секрет, що гроші ЄС складні для адміністрування. Тому при екосистемі DREAM працюватиме Центр підтримки та навчання.
Громада бачить донорів, донори – громаду
З донорами треба говорити на рівні фактів, а не забаганок. Сьогодні Україна працює над проєктами через мультидонорську координаційну платформу. І розробники DREAM створюють такий функціонал, який показує будь-якому члену платформи, які проєкти розробили громади, чи ці проєкти дійсно відповідають потребам, і чи обгрунтовані закладені у проєкті кошти.
ЯК ЦЕ ПРАЦЮЄ?
Громада реєструється в системі і викладає туди картки своїх проєктів. Органи місцевого самоврядування отримують нотифікацію (офіційне повідомлення), що така-то установа відкрила таку-то програму фінансування, ось їхні вимоги. Тобто DREAM підкаже, що у вас є, наприклад, три джерела фінансування, під характеристики яких ваші проєкти потенційно підпадають. І протягом місяця громада через ту ж систему може подати свою заявку на участь у цих програмах та отримати зворотній зв’язок. Картка проєкту громади уже живе в системі, її не потрібно повторно кудись вивантажувати, формувати пакет документів для е-мейла тощо.
У DREAMі на перспективу передбачений і рух у зворотньому напрямку – саме коли донор шукає, куди б йому кошти інвестувати. Для цього створено функціонал “Інвестиційний профіль органів управління”, аби громада у своєму кабінеті в системі могла сама себе “продавати”. Там мають бути відображені цілі громади, джерела фінансування відновлення окремих об’єктів, які проєкти завершені, які потребують фінансування. Усе це для того, щоб партнер зайшов на профіль громади і побачив, як вона працює з відновленням, чи дійсно вона спроможна, чи є якісь проблеми.
DREAM буде корисним і для представників громадськості. Коли система запрацює, то кожен зможе знайти проєкт, який його цікавить, і подивитися:
- Хто ініціатор проєкту, як він народився, які його цілі, який бюджет
- Якщо він подавався на різні програми, то на які, хто його фінансово підтримав.
- Які там терміни фінансування, будівництва, яка є документація.
- Чи розпочато будівництво?
- Якщо так, то як воно йде, який план будівництва по етапам і по типам робіт, і головне – як воно відбувається фактично.
Аби не було такого, що влада інформує, начебто все збудовано, а на місці, грубо кажучи, ще й кінь не валявся.
Що можна побачити по Запорізькій області?
Задля розуміння, хто скільки дає, і на які потреби, у DREAMі поступово структуруються програми фінансування, і лінкуються програми до кожного проєкту.
Зокрема, Європейський Інвестиційний банк (ЄІБ) фінансує 129 проєкти, вони живуть в DREAMі. І вже зараз можна побачити, що у Запорізькій області за підтримки ЄІБ реалізуються п’ять проєктів (капремонт ЗЗШ № 53, реконструкція Малої гуманітарної академії та Міського палацу дитячої та юнацької творчості, а також капремонт фасадів гуртожитків № 3 та № 4 ЗНУ). Бажаючі можуть поцікавитися, на якій стадії реалізації вони знаходяться.
Дотепер іде поступове завантаження даних у DREAM та його тестування з одночасним виправленням помилок і зворотнім зв’язком.
Зокрема, три місяці тому до системи DREAM було завантажено 42 проєкти по Запорізькій області, зараз їх там налічується 56 (До деяких проєктів уже долучені пакети документів).
Із них 31 – це проєкти відновлення (22 на стадії виконання, 9 – на стадії ініціації)
25 – проєкти розвитку (поки що не зацікавили потенційних донорів):
нове будівництво – 3
реконструкція/модернізація – 21,
товари/обладнання – 1
Розбивка кількості проєктів по громадах така:
- Запорізька – 46
- Кушугумська – 3
- Михайлівська -3
- Павлівська -1
- Степненська -1
- Широківська -2.
У громадах поза межами обласного центру на даному етапі зосередилися на реконструкції водогонів та водопроводів.
Які потреби громади з відновлення видаються пріоритетними міській владі, ми розповімо згодом. А поки бажаємо успіхів команді розробників DREAMa у втіленні усього задуманого. А людям з активною громадянською позицією та і взагалі усім цікавим рекомендуємо завітати на портал цифрової екосистеми управління відновленням DREAM і слідкувати за повідомленнями екосистеми у Фейсбуці.
Ганна ЧУПРИНА, інфографіка з порталу DREAM
