У публічному просторі все частіше лунає слово “Відбудова”. Прифронтовим громадам, які щодня потерпають від обстрілів, розмови про неї інколи здаються передчасними. Проте відновлення логістичного сполучення між регіонами, ремонт пошкодженої енергетичної інфраструктури, надання можливостей бізнесу працювати — це також відбудова.
Зрозуміло, що головний фокус зараз на Перемогу. Але дуже доречно вже тепер міркувати, яким чином відбуватиметься відбудова, аби вона не стала пародією на “Велике будівництво”. Тим більше, що викликів буде в сотні разів більше.
Без цифрового інструменту до океану інформації не поткнешся
Офіційна статистика: станом на середину вересня 200 тисяч фізичних об’єктів пошкоджено чи зруйновано повністю. Очевидно, що не всі треба відбудовувати і робити це одразу. А треба ще й спланувати кошти — українські, кредитні, донорські, приватні інвестиції… Без діджитал-інструменту з таким масштабом працювати неможливо.
Тож можна лише вітати співпрацю громадського сектору і держави, однією з ланок якої є створення екосистеми для підзвітного управління процесами відновлення (відбудови) DREAM. “МИГ” дізнався про неї завдяки онлайн-участі у засіданні Клубу редакторів VOX Ukraine «DREAM для журналістів: як моніторити відбудову». Де керівник проєктного офісу, що відповідає за впровадження системи, Віктор Нестуля розповів про історію її створення, головні переваги та особливості.
Подібно до ПРОЗОРРО чи Є-Хелсі, система DREAM — це наразі експериментальний проєкт. Він розробляється за кошти технічної допомоги. Але розробники зобов’язалися потім передати його державі та у відкритий доступ. Ентузіасти сподіваються, що DREAM стане обов’язковим інструментом для використання на всіх рівнях, аби кожен етап життєвого циклу кожного проєкту відновлення можна було побачити в єдиному вікні.
DREAM об’єднує 9 ІТ-рішень, які або існували до повномасштабного вторгнення, або були розроблені як відповіді на його виклики. А також усі етапи відбудови від фіксації збитків до введення в експлуатацію відновленого об’єкту.
Головні вигодонабувачі DREAMа – громади
Головні вигодонабувачі цієї системи – громади та їхні мешканці. Бо DREAM — це інструмент, що працює знизу догори. Він просуває децентралізацію, коли громада може ні у кого — ні в ОДА, ні в міністерств чи офісів — не питати, які об’єкти вона хоче відбудувати, і не стояти з простягнутою рукою.
Система DREAM пропонує єдине вікно для роботи органів місцевого самоврядування (ОМС) з проєктами відновлення, гарантує їхню прозорість, розумність, пріоритетність. Це координація на українському рівні і координація міжнародних партнерів для залучення інвестицій. Профільні міністерства отримують у DREAMі свій функціонал, визначають стратегію, але не можуть зупиняти проєкти.
“Ми акцентуємо, що це повністю децентралізована система, — сказав Віктор Нестуля. — І якщо громада збирається відбудувати лікарню, яка не входить до першочергових, на думку міністерства, потреб, — то вона все одно буде в системі. І це вже питання донора і громади, як вони домовляться щодо відбудови цієї лікарні”.
Якісно прописаний проєкт — половина успіху
Головний виклик, що стоїть перед громадами, — навчитися писати грамотні обгрунтовані проєкти. Завдання непросте з кількох причин.
Спочатку потрібно ідентифікувати проблему, визначитися, як цю проблему треба розв’язувати, проаналізувати альтернативні технічні рішення.
Наприклад, зруйнована чотириповерхова сільська школа. Що краще:
- відбудувати школу у чотири поверхи?
- чи рознести її на кілька корпусів?
- чи взагалі не відбудовувати, а купити шкільний автобус і зробити гарну дорогу до опорної школи?
Потім починається “кост-бенефіт аналіз”, тобто економічне обгрунтування, деталізація й розробка конкретного технічного рішення. Потрібно визначити, на якій ділянці землі це буде будуватися, розробити проєктно-кошторисну документацію (ПКД), провести екологічну оцінку, залучити на це кошти, підготувати закупівлю, підписати контракт…
Уся ця робота не була буденністю для багатьох громад і в мирний час. А тепер потрібно буде ще навчитися працювати за практиками, які усталені в міжнародних інституціях.
“Це важливо, бо залучення інвестицій буде великою мірою залежати від міжнародних донорів, і ми маємо говорити з ними однією мовою. Коли донори бачать відповіді на усі свої питання, то це їм спрощує життя”, — коментує Віктор Нестуля.
Пан Віктор не приховував, що гроші ЄС надзвичайно складні для адміністрування. Тому при екосистемі DREAM працюватиме Центр підтримки та навчання. До речі, уже 28 листопада відбудеться перший навчальний семінар для органів місцевого самоврядування.
З донорами треба говорити однією мовою — на рівні фактів, а не забаганок
Сьогодні Україна працює над проєктами через мультидонорську координаційну платформу, яка створена у січні 2023 партнерами з G7, ЄС і міжнародними фінансовими організаціями. І розробники DREAM створюють такий функціонал, який показує будь-якому члену мультидонорської платформи, які проєкти розробили громади, чи ці проєкти дійсно відповідають потребам, і чи обгрунтовані закладені у проєкті кошти.
“Одне з міністерств сказало, що йому треба відновити 635 об’єктів, і потребує на це 115, 1 млн доларів. Партнери кажуть: покажіть конкретний перелік і звідки ці гроші намалювалися… Не завжди поки що ми можемо пред’явити цей перелік.
Тож логіка DREAMа така, що на кожний із 635 об’єктів буде картка в DREAMі, всі будуть бачити, як вона розроблена, чому потрібно 0,5 чи 5 млн, як пройшли погодження, чи виділена земля, чи відповідає проєкт містобудівним умовам, чи розроблено ПКД тощо. Ось тоді ми зможемо говорити з партнерами на рівні даних, а не на рівні очікувань”, — підкреслює Віктор Нестуля.
Громада бачить донорів, донори — громаду
Джерел фінансування в Україні зараз дуже багато. За словами пана Віктора, є навіть такі програми, координатори яких бігають і шукають: а щоб нам профінансувати? Тож розробники DREAMа працюють над структуруванням цих програм, аби полегшити життя проєктним менеджерам у громадах.
ЯК ЦЕ ПРАЦЮЄ?
Громада реєструється в системі і викладає туди картки своїх проєктів. Органи місцевого самоврядування отримують нотифікацію (офіційне повідомлення), що така-то установа відкрила таку-то програму фінансування, ось їхні вимоги. Тобто DREAM підкаже, що у вас є, наприклад, три джерела фінансування, під характеристики яких ваші проєкти потенційно підпадають. І протягом місяця громада через ту ж систему може подати свою заявку на участь у цих програмах та отримати зворотній зв’язок. Картка проєкту громади уже живе в системі, її не потрібно повторно кудись вивантажувати, формувати пакет документів для е-мейла тощо.
У DREAMі на перспективу передбачений і рух у зворотньому напрямку – саме коли донор шукає, куди б йому кошти інвестувати. Для цього створено функціонал “Інвестиційний профіль органів управління”, аби громада у своєму кабінеті в системі могла сама себе “продавати”. Там мають бути відображені цілі громади, джерела фінансування відновлення окремих об’єктів, які проєкти завершені, які потребують фінансування. Усе це для того, щоб партнер зайшов на профіль громади і побачив, як вона працює з відновленням, чи дійсно вона спроможна, чи є якісь проблеми.
Прозорі відповіді на питання: хто? кому? навіщо? скільки? КОЛИ?
DREAM буде корисним і для представників громадськості. Коли система запрацює, то кожен зможе знайти проєкт, який його цікавить, і подивитися:
- Хто ініціатор проєкту, як він народився, які його цілі, який бюджет
- Якщо він подавався на різні програми, то на які, хто його фінансово підтримав.
- Які там терміни фінансування, будівництва, яка є документація.
- Чи розпочато будівництво?
- Якщо так, то як воно йде, який план будівництва по етапам і по типам робіт, і головне — як воно відбувається фактично.
Аби не було такого, що влада інформує, начебто все збудовано, а на місці, грубо кажучи, ще й кінь не валявся.
За словами Віктора Нестулі, у нас є багато партнерів, які вже фінансують відбудову. Громадськості треба розуміти, а хто ж скільки дає, і на які потреби.
“Зараз ми бачимо заяви, що наприклад, уряд Японії виділив стільки-то мільйонів доларів на відновлення освіти. А от на що конкретно? – відповідь віднайти поки складно. Тож у DREAMі ми разом з урядом структуруємо програми фінансування, і лінкуємо кожну програму до кожного проєкту. Якщо Європейський Інвестиційний банк фінансує 82 проєкти, то вони заживуть у DREAMі, і ви в один клік побачите, що це за проєкти і їхній статус: хто отримав кошти, на якій стадії реалізації вони знаходяться, чи є вільні кошти у цій фінансовій програмі, які у неї умови”.
DREAM працюватиме за принципом “Усі бачать усе”. Ще раз підкреслимо: система розвивається за логікою ПРОЗОРРО, який був колись пілотним проєктом. Від його тестового запуску до повноцінного використання пройшло півтора року.
Чи є вже у системі Запоріжжя?
На даному етапі іде поступове завантаження даних у DREAM та його тестування з одночасним виправленням помилок і, що дуже приємно, зворотнім зв’язком.
Авторка цих рядків три тижні тому заходила в систему, аби поцікавитися, чи представлене вже у ній Запоріжжя. І з подивом побачила, що воно там значиться як “Запорізька сільська громада”))). А в переліку проєктів жоден не мав ніякої документації.
Поспілкувалася з цього приводу у месенджері з фахівцями DREAMа. Станом на сьогодні у системі доступна інформація, що Запорізька міська громада має 42 проєкти. До деяких із них уже долучені пакети документів.
Які потреби громади з відновлення видаються пріоритетними міській владі, ми розповімо згодом. А поки бажаємо успіхів команді розробників DREAMa у втіленні усього задуманого. А людям з активною громадянською позицією та і взагалі усім цікавим рекомендуємо завітати на портал цифрової екосистеми управління відновленням DREAM і слідкувати за повідомленнями екосистеми у Фейсбуці.
Ганна ЧУПРИНА, фото з порталу DREAM
“Здійснено за підтримки Асоціації “Незалежні регіональні видавці України” в рамках реалізації проєкту Хаб підтримки регіональних медіа. Погляди авторів не обов’язково збігаються з офіційною позицією партнерів”
