Ні, це не такий сорт, це реалії війни: у Запоріжжя городники та садівники з області – з неокупованої її частини, везуть овочі та фрукти… саме з-під обстрілу. І два кілограми слив, які я купив на ринку сьогодні (див фото) – також з-під обстрілу лоставлені. Як розповів їхній господар – середніх років чоловік з дуже натрудженими руками, зібрав урожай він кілька днів тому. І заклав його у холодильник. Тому що в місто вивезти не було можливості: російські фашисти постійно обстрілювали їхнє село колишнього Оріхівського, а тепер Пологовського району. «А як тільки стрілянина вгамувала» – додав селянин, – ми і поїхали в Запоріжжя – торгувати. Можна сказати, з-під обстрілу поїхали».
Сливи з-під обстрілу продавалися по 20 гривень за кіло. При цьому можна було їх вибрати самому. Я вибирав сливи-близнючки – зрощені. Їх чомусь багато було.
Смак у слив дивовижний: не те щоб дуже солодкі вони, але – без кислинки. Найкращий смак, коротше кажучи. Як і все наше, запорізьке та українське – найкращі, найдорожчі.
А стиглість у слив з-під обстрілу така, що вони… тануть у роті – досить їх трохи язиком притиснути.
*
До речі, в Запорізькій області багато, скажімо так, садових назв сіл: Грушівка та Абрикосівка, Виноградівка та Малинівка, є, нарешті, село Вишневе, а от села Сливового немає. І дарма. Є, щоправда, Сливівка. Але це дещо інше. Це те, що на стіл можна буде виставити з нагоди нашої спільної Перемоги над ненависним ворогом, який намагається залякати і зламати нас постійними обстрілами.
Не залякає і не зламає.
Володимир ШАК
