Телеграм в Україні: чи погодиться платформа діяти за правилами?
Комітет Верховної Ради України з питань гуманітарної та інформаційної політики розглянув законопроєкт про внесення змін до деяких законів України щодо регулювання діяльності платформ спільного доступу до інформації, через які поширюється масова інформація. Оскільки в ньому йдеться про такі популярні платформи як Телеграм, в країні виникла дискусія з приводу того, чи не є це спробою обмеження свободи слова і наскільки дієвим може бути цей крок у протидії російським впливам. В Українському кризовому медіа-центрі вирішили перенести частину цієї дискусії на свій майданчик, запросивши народних депутатів та представників громадянського суспільства взяти участь в експертній дискусії «Телеграм в Україні: заборонити не можна регулювати»
Голова підкомітету з питань культурної політики Комітету Верховної Ради України з питань гуманітарної та інформаційної політики Микола Княжицький відразу наголосив, що законопроєкт не мав напряму заборонних функцій.
«Ми маємо позитивний досвід заборони через РНБО російських сервісів ВКонтакті і «Однокласники». Технічно продовжити користуватися ними через VPN люди можуть, але ми бачимо дуже сильне падіння аудиторії цих мереж, бо держава заявила свою позицію. Так і тут ми пропонуємо державі заявити свою позицію», – сказав народний депутат.
На його переконання, позиція держави має полягати в тому, що ті чи інші мережі передачі інформації мають контактувати з українською державою. Якщо українська держава через уповноважений орган буде повідомляти, що та чи інша інформація становиться грозою національної безпеці, сприяє поширенню порнографії, насильства, порушує українське законодавство, то такі мережі повинні відгукуватися і забирати це, і для цього мають бути уповноважені представники цих мереж. Крім цього, ці мережі мають інформувати про спосіб свого фінансування і свою власність.
Говорячи про необхідність ухвалення законопроєкту №11115, Микола Княжицький пояснив це вимогами національної безпеки.
«Якби ми у війні не були, то імплементації європейських регуляторних актів і приведення українського законодавства у відповідність до європейських норм, з моєї точки зору, було б абсолютно достатньо. Але ми знаходимося в стані повномасштабної атаки Російської Федерації, і в цій ситуації не захищати себе інформаційно було б дивно. Через такі мережі Росія здійснює вплив на українське суспільство, а також може збирати інформацію про користувачів того чи іншого сервісу. І саме те, що Телеграм знаходиться в телефонах українців, становить певну загрозу. Це великий шлюз для російської пропаганди», – пояснив він.
У випадку порушення закону документ передбачає санкційні дії. Голова Комітету з питань гуманітарної та інформаційної політики Микита Потураєв вважає, що вони мали б бути більш суворішими і виступає за введення системи, аналогічної до того, яка є в законі про медіа. Тобто спочатку попередження, потім штраф по зростаючій шкалі. І тільки в кінці, якщо умови законів України не будуть виконані, може бути блокування.
«Очевидно, що ми не будемо змушувати наших провайдерів інтернет-послуг за великі гроші, як це було зроблено в Росії, купляти обладнання так званого глибинного аналізу. В КНР були державні інвестиції, які Україна теж не може собі дозволити. І в майбутньому теж я не дуже бачу в цьому необхідність. Нехай блокування буде часткове. Навіть в цьому разі воно призведе до зменшення кількості користувачів тієї чи іншої платформи», – відмітив народний депутат.
Він також висловив сподівання на те, що прийняття в першому читанні законопроекту вже спонукає соціальні платформи різних юрисдикцій вступити в нормальний і системний діалог з Україною.
А якою виглядає ця ініціатива з точки зору медіаправа? Ігор Розкладай, який є головним експертом з медіаправа Центру демократії та верховенства права, впевнений в тому, що Україні потрібен закон, який регулює такі платформи як Телеграм.
«Проблема в тому, що концептуально регулювання медіа і регулювання платформ – це дві різні речі. Платформа за своєю природою не визначається як медіа, і накладати повноваження на регулятора щодо регулювання не медіа не зовсім коректно. Тобто ідеально було б створити окремий орган, який б займався безпосередньою комунікацією з платформами», – запропонував експерт.
Оцінюючи в цілому законодавчу ініціативу, він висловив підтримку закладеної в неї ідеї, однак, висловив сумнів в тому, що вона зможе бути реалізована
«Чи я вірю в те, що навіть цей законний Телеграм почне співпрацювати? Дуже сильно сумніваюся, тому що їм не вигідно міняти позицію, яку вони займають багато років. Вони сказали, що проти цензури, і для них це така абсолютистська штука, тобто вони дуже слабо реагують на дуже багато правил. Тому давайте будемо чесно говорити, чого ми можемо реально досягти. Реально ми можемо досягти те, що у нас будуть законодавчо визначені підстави не дозволити використовувати Телеграм в публічному секторі. І якщо ми ставимо саме таку мету, то, в принципі, можемо рухатися таким треком», – так пояснив свою позицію Ігор Розкладай.
Підводячи підсумки дискусії, керівник Групи аналізу гібридних загроз УКМЦ Володимир Солов’ян відзначив, що удосконалювати є ще багато чого, але в рамках співпраці з громадянським суспільством вдасться створити ефективну законодавчу базу, яка регулюватиме відносини з соціальними медіамайданчиками.
«В рамках розвитку технологічної сфери війни з Росією, думаю, цей фокус також буде розвиватися, і в подальшому технічні засоби для більш ефективної протидії російської дезінформації, яка масштабується із застосуванням штучного інтелекту, повинні здійснити свою еволюцію, перетворившись у перспективну галузь розвитку української системи інформаційної безпеки», – заявив Володимир Солов’ян.
Захід відбувся у рамках проєкту «Об’єднані правдою» за підтримки Canada Ukraine Foundation
