Кажуть, рахувати чужі гроші – негарно. Але чи можна назвати «чужими» кошти платників податків (ваші, мої, сусідів), які наповнюють бюджет? На мою думку, саме про те, як вони витрачаються, – зокрема на виплату пенсій – варто говорити відкрито.
Важко знайти людину, яка вважає пенсійне забезпечення в Україні по-справжньому гідним і справедливим.
Це й не дивно, адже за даними Пенсійного фонду України (ПФУ), опублікованими на платформі Опендатабот, середній розмір пенсії по країні на 1 квітня 2026 року становить 7 236 грн (близько 166 доларів США).
У Запорізькій області пенсіонери, у середньому, отримують трохи більше – 7677 гривень.
Але майже у кожного четвертого пенсіонера в Україні розмір пенсії – близько 3 500 гривень на місяць!
Виходячи з офіційної статистики, більшість українців на пенсії вимушені боротися за виживання. Більшість, але не всі.
Спецпенсії без меж: як система створює нерівність у виплатах
В Україні існує величезний розрив між виплатами звичайних і “спецпенсіонерів”. Мова йде про прокурорів, суддів, силовиків, деяких держслужбовців, працівників зі шкідливими умовами праці тощо.
Для них діють особливі правила: як щодо віку виходу на пенсію, так і механізму розрахунку виплат. Їхні пенсії регулюють окремі, спеціальні законодавчі акти, а не загальний закон “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування”.
За даними Мінсоцполітики на 2024 рік, в Україні майже 160 тисяч громадян отримували спецпенсії, з них силовий блок та правоохоронці – майже 77 тисяч.
Тільки за девʼять місяців 2024 року держава витратила на ці виплати близько 88 млрд гривень
Водночас навіть для спецпенсій під час війни діють обмеження.
Так, у 2026 році встановлено граничний рівень: якщо пенсія перевищує десять прожиткових мінімумів (понад 25 900 гривень), до суми застосовуються понижувальні коефіцієнти.
Це передбачено відповідною постановою уряду.
Виняток становлять окремі категорії, зокрема ветерани, учасники бойових дій та родини загиблих військових – для них такі обмеження не застосовуються.
І чим більша виплата, тим суттєвіше обмеження.
На практиці це виглядає так: частина пенсії понад 10 прожиткових мінімумів виплачується не повністю, а з поетапним коефіцієнтом:
- від 10 до 11 ПМ – 50% цієї частини;
- від 11 до 13 ПМ – 40%;
- від 13 до 17 ПМ – 30%;
- від 17 до 21 ПМ – 20%;
- понад 21 ПМ – 10%.
Наприклад, людина має спецпенсію 30 тисяч гривень на місяць. Перші 25,9 тисяч вона отримує повністю. Частина між 25,9 тис. грн і 28,5 тис. грн виплачується з коефіцієнтом 0,5. Далі сума від 28,5 тис грн до 30 тис грн потрапляє в наступний діапазон і виплачується з коефіцієнтом 0,4.
У підсумку людина отримає орієнтовно близько 27,8 тисяч гривень замість 30-ти.
Але іноді пенсійні виплати ніяк не обмежуються і сягають сотень тисяч гривень на місяць.
Ба більше – чинна система не лише дозволяє отримувати надвисокі пенсії, а й дає можливості для їхнього подальшого збільшення.
“Допомагають” обходити встановлені обмеження виплат судові рішення, а також оформлення інвалідності – що відкриває доступ до додаткових нарахувань навіть для людей досить молодого віку.
Голова комітету ВР з питань фінансів, податкової та митної політики Данило Гетманцев озвучив суми пенсій, які нині отримують деякі “обрані”:
– Я вам назву декілька цифр: 245, 219, 193, 190, 172 тисячі – це топ-5 пенсій, які сьогодні отримуються за рішенням суддів. Це за місяць, не за рік. Чотири з цих п’яти – прокурорські пенсії.
Пенсія у 156 тисяч і життя у Швеції: як молодий експрокурор обійшов систему
Історія 36-річного колишнього прокурора Дмитра Казака – це показовий приклад того, як можна роками отримувати сотні тисяч гривень від ПФУ та водночас обходити встановлені обмеження.
Згідно з даними Опендатабот, за десять років Казак побудував стрімку кар’єру: встиг попрацювати першим заступником прокурора Запорізької області, керівником Миколаївської та Закарпатської обласних прокуратур та на інших посадах.
Ще у 2018-му, у 28 років, працюючи заступником керівника Харківської місцевої прокуратури № 5, він оформив собі інвалідність та, працюючи, почав отримувати відповідні виплати.
А у 2023-му, займаючи посаду прокурора Миколаївської області (тоді йому було 33 роки), виграв суд проти ПФУ, який відмовився добровільно проводити перерахунок його пенсії.
Після відмови Казак звернувся до Харківського окружного адміністративного суду, який рішенням від 21 лютого 2023 року підняв пенсію позивача до 156,7 тисяч гривен на місяць.
Нині, згідно з Законом “Про прокуратуру”, прокурори можуть розраховувати на пенсію в розмірі 60 відсотків зарплати. Казак в суді домігся, щоб йому нарахували пенсію за вже недіючою нормою старого закону в розмірі 80 відсотків заробітної плати.
До того ж, Головне управління ПФУ в Харківській області зробило все, щоб цю справу не переглядали в апеляційному адмінсуді: подало скаргу з порушенням термінів, через 51 день.
У 2024-му Дмитро Казак звільнився з прокуратури та виїхав за кордон. Маючи інвалідність, він зробив це без проблем.
Тепер своє життя, судячи з декларації, поданої 27.03.2025 року, він будує у Швеції, а українські платники податків забезпечують йому пенсію в 156,7 тисяч гривень на місяць (трохи більше 3000 євро).
До речі, шведи можуть позаздрити пенсійним виплатам біженця-прокурора з України.
Середня пенсія у Швеції у 2026 році становить приблизно 23 900-26 200 шведських крон на місяць (це близько 2 100-2 300 євро до вирахування податків).
І вже з Європи молодий прокурор-пенсіонер продовжує судитися з державою Україна.
Спочатку він повернув повний розмір пенсійних виплат.
З січня 2025 року через діючу тоді постанову уряду, виплати йому скоротили до 42 112 гривень на місяць, однак Казак оскаржив це рішення.
Харківський окружний адміністративний суд (саме цей суд уже задовольняв його “пенсійні позови”) визнав таке “урізання” незаконним, зобов’язавши Пенсійний фонд повернути повний розмір виплат.
Також у 2026 році він подав позов до Харківської та Запорізької обласних прокуратурах про стягнення матеріальної шкоди у вигляді недоотриманої заробітної плати та середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні.
Казак вважає, що йому мають доплатити з бюджету 4,8 млн гривень: 3,7 млн грн – від Харківської облпрокуратури та 1,1 млн грн – від Запорізької облпрокуратури.
Він також просить компенсацію за затримку розрахунку – по 114 тис грн щомісяця від Харківської прокуратури та майже 185 тисяч грн – від Запорізької.
20 квітня 2026 року Харківський окружний адміністративний суд залишив позов без руху та дав експрокурору 10 днів для виправлення неточностей.
Справа в тому, що Казак мав подати такий позов одразу після звільнення, ще у 2024-му, упродовж місяця. Однак він цього не зробив, пропустивши терміни позовної давності.
І врешті 27 квітня суд ухвалою повернув йому позовну заяву, бо “позивач звернувся до суду з даним позовом поза межами встановленого строку”.
Однак експрокурор Казак ще може подати апеляцію на цю ухвалу.
Навіщо прокурорам інвалідність?
Пам’ятаєте скандал у 2024 році через масове отримання прокурорами інвалідності?
Як повідомляв Офіс Генпрокурора (ОГП), виявилося, що статус особи з інвалідністю мали тоді понад 500 прокурорів (близько 10 відсотків від загальної кількості).
У Запорізькій області з 287 працюючих прокурорів таких людей було 20.
У Генпрокуратурі обіцяли ретельні перевірки та надання оцінок “як в межах службового розслідування, так і в межах кримінального провадження”.
У листопаді 2025 року Генпрокурор Руслан Кравченко повідомив, що усі прокурори зі статусом інвалідності були направлені на комплексну перевірку. У результаті:
• 74 прокурори були звільнені з органів прокуратури;
• 66 – звільнені з адміністративних посад;
• 290 дисциплінарних проваджень перебувають на розгляді;
• кілька справ було уже в суді, зокрема щодо заступника керівника Уманської прокуратури та колишнього керівника прокуратури Хмельницької області.
Але не усі прокурори з інвалідністю дійшли до перевірок. Вищезгаданий Казак, наприклад, не мав виконувати розпорядження ОГП, бо звільнився з роботи.
Так навіщо прокурори оформлювали собі інвалідність?
По-перше, це можливість мати особливі пенсійні умови. Якщо звичайні прокурори можуть отримувати пенсію, маючи 25 років стажу, то з інвалідністю I або II групи достатньо мати всього десять років.
По-друге, це дієвий спосіб отримати додаткові гроші до зарплати, тому що пенсія по інвалідності є доволі значною виплатою (її розмір – 60 відсотків заробітної плати).
По-третє, це певний соціальний захист. Адже посадовця з інвалідністю без його згоди не можуть перевести на службу в інший регіон, його не так просто звільнити чи скоротити, тощо.
Як пропонують змінити пенсії прокурорів
Після скандалу з пенсіями за інвалідністю влада вирішила переглянути привілеї для прокурорів.
Так з’явився Проект Закону про внесення змін до деяких законів України щодо пенсійного забезпечення працівників прокуратури № 12278.
Документ передбачає такі ключові зміни:
- призначення пенсії за вислугу років прокурорам лише після звільнення з органів прокуратури;
- поступове підвищення віку виходу на пенсію до 65 років (для осіб, які народилися після 1985 року);
- встановлення жорсткого ліміту – пенсія (з усіма надбавками та індексаціями) не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів для непрацездатних осіб;
- якщо прокурор після виходу на пенсію вирішить знову піти на держслужбу, стати нардепом або суддею, виплата спецпенсії призупиняється. На цей період він отримуватиме лише звичайну пенсію за загальним законом (№ 1058);
- збереження лише одного способу підвищення пенсійної виплати – у межах загальної індексації пенсій з 1 березня (заборона перераховувати пенсію щоразу, коли змінюється оклад працівників прокуратури).
Закон був прийнятий за основу ще 15 квітня 2025 року.
У подальшому голосування були провалені.
Як повідомляє “Економічна правда”, в Офісі Генпрокурора заявили, що не підтримують запропоновані зміни, бо документ звужує гарантії соціального захисту прокурорів і порушує “принцип юридичної визначеності”. Мовляв, коли люди йдуть працювати в прокуратуру, то роблять це, зокрема, тому, що очікують на пільги з виходу на пенсію. Парламент же ці пільги скасовує, чим порушує права прокурорів.
Також в ОГП переконані, що перегляд їхніх пенсійних прав призведе до кадрової кризи в “органах”.
Цю позицію підтримують і депутати з правоохоронного комітету ВР.
Однак ухвалення цього закону в цілому Данило Гетманцев прогнозує вже у травні. Якщо цього не відбудеться, він погрожує поставити питання на голосування поза рішенням Погоджувальної ради.
А поки у Верховній Раді тривають правові баталії, спецпенсіонери отримують сотні тисяч, а звичайні українці виживають на 7 тисяч.
Але найбільший цинізм нашої пенсійної системи в тому, що космічні виплати меншості фінансуються з кишень тих, хто у майбутньому отримає мізерні пенсії.
Гроші забирають у бідних, щоб платити багатим, і називають це “соціальним захистом”.
