Минулого року на «Мистецькому Форумі», що починався на «Запорізькій Січі» НЗ «Хортиця», я була вражена сплетеними з лози об’ємно-просторовими фігурами знаної української художниці декоративного мистецтва Галини Дюговської.
Творіння майже у людський зріст нагадували світильники, потужні й тендітні водночас, а з прозорих візерунків плетива, здавалося, потоком ринула натхненна фантазія художниці.
На іншій локації я зачаровано роздивлялася ляльок-мотанок та панно з соломи. А потім цілий рік слідкувала за творчістю майстрині на Фейсбуці, сподіваючись побачити її твори наживо.
І така нагода трапилася на IT-ArtForum, що став черговим етапом ініціативи очільниці громадської платформи«Запорізький медіа-центр» Тетяни Орлової, яка започаткувала «Мистецький Форум». Цього разу Галина Дюговська привезла до Запоріжжя своєрідну ретроспекцію за останні 10 років – етапні, важливі для художниці, чудові і складні технічно панно та композиції з текстилю.
Ми зустрілися у Туристичному інформаційному центрі, де демонструються твори майстрині та її чоловіка, знаного ювеліра і скульптора Володимира Балибердіна.
… Ну, що б, здавалося, нитки… Зі звичайнісінького льону. Але дивишся, як вигадливо сплітаються різнокольорові пасма у трикутники, кола, хвилясті лінії – і переймаєшся дивом перетворення звичайних геометричних фігур на могутні символи, відчуваєш свіжість падаючої води, масний дух зораної землі, тепло сонячного проміння.
Зосередишся на одному пасемці, і помічаєш між прядивом манесенькі прозорі намистинки і шматочки бурштину, нанизані на тонюсіньку срібну нитку. Зміниш трошки кут зору – і ось засяяла вогняним пір’ям «Птаха», заворушила звабливо пелюстками чарівна «Квітка папороті», полонило таємничою незбагненністю «Народження зірок»…
“Як Ви це робите?” – не втрималася я від безглуздого запитання. “Шукаю гармонію в лініях, кольорах, відчуттях, – посміхнулася пані Галина. – Можна навіть сказати – медитую”.
Галина Дюговська жартома називає своє мистецтво «виколупистим».
“Звичайно, я можу ткати, як написано в енциклопедії. Проте ми з чоловіком завжди шукаємо щось цікаве, поєднуємо старовинні техніки з сучасними тенденціями, використовуємо технології, які самі інколи і винаходимо. Наприклад, для панно Володя зварив мені металеві рами, і тоді я взялася за роботу, як павучок…”
Створити таке диво швидко неможливо, бо це робота не лише рук, а, в першу чергу, душі. Кожний твір пані Галини – згусток енергії.
“Мені дуже важливо людям щось давати, – тихо ділиться художниця. – У наших традиціях, які передалися мені від мами, бабусі, всього нашого роду променіють глибини української душі. Пам’ять про те, що за нами багато хто стоїть, мені хочеться висловити і передати у майбутнє”.
І знову про засоби висловлення. Навіть більше, ніж барвисті картини, вражають панно та просторові композиції, виконані в одному кольорі.
Ось «Обійми». За простими контурами двох фігур ховаються емоції, які не так просто розчути.
“Цивілізація, буденність нас забиває, ми вже реагуємо лише на крик, – зауважує пані Галина. – Справжнє ж не може бути кричущим. Душі розмовляють тихо…”
…Очі блукають «поверхами» видовженої пірамідальної «постаті» – і тебе наче щось підносить, тягне вгору від землі.
“Цю роботу я назвала «Дорога до неба», – каже Галина Дюговська. – Людина тільки народилася – і вже у ній іде внутрішня робота. Хтось прямує рівно, хтось зигзагами, інший зупиняється, а хтось взагалі падає. Лише одиниці доходять до вищого стану. Проте… Життя нас розбурхує, розбовтує, але все одно маємо шукати дорогу в небо”.
А ось «Відлуння»… Пані Галина працювала над цим твором півроку. Здається, торкнешся «рибки» – і побіжать кола по розчахнутих крилах «птаха». Мерехтливі камінчики створюють ілюзію променів, які не мають перетину. А льняне «павутиння» таке ніжне і тремтливе…
Та жодні слова чи навіть фотографії не можуть передати магію мистецтва Галини Дюговської. Тож поспішіть побачити її роботи наживо!
Виставка демонструється у Туристичному інформаційному центрі за адресою проспект Соборний, 151. Він відкритий для відвідувачів, які дбають про власну безпеку під час пандемії.
Ганна ЧУПРИНА, фото автора, Сергія ТОМКА, Юрія ГАЄВА
«МИГ» Нагадаємо, що Галина Дюговська – членкиня Спілки дизайнерів України, Спілки художників України та Спілки журналістів. Працює в галузі декоративно-прикладного мистецтва. Лавреатка премії імени Катерини Білокур, кураторка й організаторка мистецьких проєктів. Членкиня оргкомітету Всеукраїнського проєкту “Сучасне мистецтво вогню України” (кераміка, скло, метал), організаторка артпроєкту “Міні-сад, як артоб’єкт”.Влаштовує виставки та майстер-класи по всій Україні. Вона – бажаний гість міжнародних пленерів та експозицій.
ДОВІДКОВО
Автор і співорганізатор Артфоруму – Тетяна ОРЛОВА
Дизайн директор і спів-куратор Артфоруму – Дмитро БУЛАНОВ
Співкуратори і модератори: Нікіта ТІТОВ, Олесь БАРЛІГ, Юрій ГАНОШЕНКО, Анна РЕДЬКО, Ольга ВОЛОДІНА, Інеса АТАМАНЧУК, Анна ЧУПРИНА; Від ЗНУ: Вікторія КОВПАК, Анастасія ГУБІНА, Діана КАСАЙ і студенти
Співорганізатори Артфоруму:
Intourist hotel Zaporizhzhya | Гостиница Интурист отель, Запорожье
Bulanov büro
ТІЦ Туристично інформаційний центр Запоріжжя