Атомна енергетика має вирішальне значення для української економіки, оскільки вона забезпечує понад половину потреби країни в електроенергії, а також робить значний внесок у зменшення викидів вуглецю. Однак поряд з перевагами атомна енергетика утворює і радіоактивні відходи та відпрацьоване ядерне паливо для безпечного поводження з якими та для кінцевого захоронення яких необхідна відповідна інфраструктура.
Значна частина цієї інфраструктури вже існує, але близько 25 тисяч тон кубометрів радіоактивних відходів, утворених внаслідок аварії на Чорнобильській АЕС у 1986 році, і близько 14 тисяч тон відпрацьованого ядерного палива все ще потребують захоронення глибоко під землею. Геологічне захоронення дозволить захистити людей і довкілля від шкідливого впливу іонізуючого випромінювання від цих виробничих відходів.
Протягом останніх 30 місяців, за фінансової підтримки Інструменту Європейського Союзу із співробітництва у сфері ядерної безпеки, експерти з найпередовіших світових програм геологічного захоронення, а саме, з Фінляндії, Франції, Швеції та Німеччини тісно співпрацювали з українськими органами влади над розробкою Національного плану геологічного захоронення радіоактивних відходів в Україні та графіку його реалізації.
24 березня 2021 року результати проєкту були представлені зацікавленим сторонам під час онлайн семінару.
Національний план охоплює заходи від початку вибору майданчика для безпечного захоронення радіоактивних відходів та відпрацьованого ядерного палива і до закриття сховища. Результати проєкту, який зробив безпосередній внесок у розробку національного плану, включають:
- визначення технології для безпечного та ефективного захоронення на основі досвіду інших європейських країн;
- визначення процесів вибору відповідної технології, яка буде соціально прийнятною;
- розробку детального плану та оцінку витрат на створення геологічного сховища;
- навчання українських експертів та спеціалістів аспектам, необхідним для безпечного створення й управління геологічним сховищем.
У рамках проєкту також було надано підтримку у визначенні підходів до проведення публічних консультацій.
Проєкт, що фінансувався ЄС, був реалізований у співпраці ДАЗВ та ЦППРВ з експертами консорціуму компаній на чолі з BGE TECHNOLOGY GmbH (Німеччина) у партнерстві з ANDRA (Франція) та SKB International AB (Швеція). Консорціум підтримували «Posiva Solutions Oy» (Фінляндія) та Центр радіогідрогеоекологічних досліджень Національної академії наук України.
Джерело: Представництво ЄС в Україні
