Правилами любительського рибальства на водоймах загального користування добова норма вилову риби на одну особу становить 3 кг плюс трофей, а раків – не більше 30 екз. Разом з цим, деякі види риб взагалі заборонені до вилову, тому що знаходяться під загрозою зникнення. Проте є й такі, яких можна виловлювати без обмежень – через їх негативний вплив на аборигенну іхтіофауну або надмірну чисельність.
Фахівці Запорізького рибоохоронного патруля розповіли, що виловлювати без обмежень можна атерину, верховодку, карликового американського сома, ротаня-головешку, сонячного окуня, тюльку, чебачка амурського. Деякі з цих видів є шкідливими вселенцями, а деякі, отримавши переваги в сучасній екосистемі штучних водойм, пригнічують більш бажані для людини види риб.
Атерина
На початку 1990-х рр. у Нижньому та Середньому Дніпрі розпочинається потужний процес саморозселення понтокаспійських видів риб, серед яких була і атерина чорноморська, яка належить до кефалеподібних, сімейства атеринових. Атерина – невеличка риба, її середня довжина сягає 10-12 см, найбільша довжина – 14-15 см. Для атерини чорноморської характерно змішане живлення. Вона споживає не тільки планктон, а також комах та їх личинок, вищих ракоподібних, черв’яків і навіть молодь риб, а також у невеликій кількості рослинність та детрит. Для атерини чорноморської характерний доволі високий коефіцієнт вгодованості, що свідчить про достатню забезпеченість цього виду кормом. Господарське значення має не велике. Вважається, що цей вид негативно впливає на кормові запаси цінних промислових риб, тому небажано, щоб її чисельність була високою
Верховодка
Верховодка– риба родини коропових, відноситься до короткоциклових видів риб. Є одним з наймасовіших і розповсюдженіших видів риб Придніпров’я і каскаду дніпровських водосховищ. У дніпровських водосховищах максимальна вага риб варіює від 80 до 97 г. Верховодка є видом-зоопланктофагом. Це – суто денна риба. Молодь харчується мікроскопічними водоростями й дрібним зоопланктоном. Дорослі риби поїдають планктон, повітряних комах і їхніх водних личинок, іноді ікру, личинок, крупні особини (понад 11 см) можуть живитися мальками інших риб. Малоцінний промисловий вид у каскаді дніпровських водосховищ. Має місцеве господарське значення. На сьогодні запаси цієї малоцінної промислової риби в усіх водосховищах дніпровського каскаду надлишкове. Треба пам’ятати, що верховодка є конкурентом в живленні цінних видів риб. Крім цього, стада верховодки під час нересту ляща, сазана, плітки можуть знищити до 50-80% відкладеної ікри.
Карликовий американський сом
В минулому сторіччі був завезений з Америки в Західну Європу. Потім він був вселений в деякі озера Білорусії, звідти проник у водойми України і нині широко представлений в Шацьких озерах на Волині та в річках Закарпаття. Загальна довжина тіла рідко перевищує 33 см, маса — 245 г. Дуже витривалі й невибагливі щодо якості води й навколишнього середовища: у разі висихання або замерзання водойм закопуються в мул, де перечікують несприятливий час. Живуть переважно в мілководних водоймах, що добре прогріваються, густо зарослих рослинністю та частково замулених.Дуже чутливий до температурі води – при настанні перших холодів залягає в глибокі ями. Особливо активний вночі. Сомик – всеїдна риба і харчується як рослинною й тваринною їжею. Годується вищими рослинами і водоростями, личинками комах, молюсками, хробаками, різними ракоподібними, п’явками, ікрою і молоддю риб. Сам же завдяки наявності сильних кісткових шипів в спинному і грудних плавниках для хижих риб недоступний. Карликового сомика рекомендується вселяти лише за наявним найково-біологічним обгрунтуванням туди, де потрібно придушити чисельність малоцінних риб. Проте в річки і водосховища вселяти сомика не бажано через конкурентні відносини з більш цінними рибами. Інвазійний вид.
Ротань-головешка
Виходець з водойм Далекого Сходу. У 1912 році потрапив до Європи як акваріумна риба, а потім у природні водойми. В Україні зустрічається з кінця 1970-х у водоймах західної України. Мешкає у басейнах річок Дністра, Прута, Дніпра, Дунаю, а також Південного Бугу. Тіло завдовжки до 25 см. Головешка відрізняється великою витривалістю та екологічною пластичністю і може жити у водоймах, які промерзають наскрізь або повністю пересихають, у воді з малим вмістом кисню або навіть у болоті. При несприятливих умовах занурюється у мул. Ненажерливий хижак, що атакує будь-яку здобич, меншу за нього за розмірами. Живиться також ікрою риб та органічними рештками. Тривалість життя цієї риби у водоймах Європи становить 8-10 років. Вважається серйозним шкідником, який своєю ненажерливістю може суттєво скоротити популяції риб у водоймі, поїдаючи ікру та молодь.
Сонячний окунь
Цей чужинець стрімко захопив безліч українських водойм. Сонячний окунь – переселенець з північної америки. Дуже швидкий і жорстокий хижак. Добре пристосовується до українських водойм і виїдає травоїдну рибу. Як цей інвазійний вид з’явився в нашій акваторії достеменно не відомо, припускають що його завезли акваріумісти. Спалах його чисельності і сучасної експансії практично по усіх європейських річкових басейнах спостерігався наприкінці XX – на початку XXI століть. У Північному Причорномор’ї перші знахідки сонячного окуня зустрічалися у пониззі Дунаю в 1946 р., а за період 1980–2000 рр. відбулося розширення його ареалу практично по усіх прісноводних басейнах Причорномор’я. Поява сонячного окуня у Дніпровському водосховищі повністю обумовлена антропічним чинником. У 1983 р. кілька екземплярів були випущені акваріумістом-аматором у затоплений гранкар’єр поблизу р. Мокра Сура, яка є правою притокою Дніпра. Орієнтовно на початку 2000-х рр. Сонячний окунь потрапив у Дніпровське водосховище. Риба гарна, але дуже шкідлива, через те, що масово знищує ікру та молодь інших видів риб.
Тюлька
Створення каскаду дніпровських водосховищ сприяло розширенню природного ареалу інших видів риб. У 1955–1956 роки в новостворене Каховське водосховище проникла тюлька чорноморсько-азовська, яка швидко натуралізувалась Темп росту, вгодованість тюльки у Запорізькому (нині – Дніпровському) водосховищі значно вище темпу росту і вгодованості чорноморської тюльки. Живиться тюлька в Дніпрі зоопланктоном. Її особини зайняли вільну екологічну нішу, знаходяться у рівноважному стані з іншими гідробіонтами, є основними користувачами величезної біомаси зоопланктону. Але ця роль може бути як позитивною, так і негативною При середній абсолютній чисельності популяції тюльки в 20 млрд. екз. і біомасі в 10 тис. т. хижими рибами споживається в їжу не більше 30% цієї біомаси і тільки 2% виловлюється промислом.
Чебачок амурський
Чебачок амурський – фітофільний вид, еврифаг, який є представником китайського рівнинного екологічного комплексу, активно продовжує експансію по водоймах Євразії. У внутрішніх водоймах Східної Європи чебачок амурський мешкає понад 40 років. За цей час вид подолав період адаптації, акліматизації і повністю натуралізувався в різних типах водойм. В іхтіофауні України у 80-хх рр. цей вид з’явився внаслідок випадкового завезення разом з рослиноїдними рибами. Вид стрімко розселився по усьому каскаду дніпровських водосховищ, освоїв придаткову систему, озера та ставки, технічні водойми, магістральні канали. Чебачок амурський дрібна риба, зазвичай 8-11 см завдовжки. Господарського значення не має. Харчується детритом, личинками комах, водоростями, ікрою риб, насінням наземних рослин. Природні вороги виду в Україні невідомі, так же, як і характерні паразити.
