У 2023 році в Україні почалася реалізація масштабного проєкту Мінекономіки «Робота без бар’єрів» – в рамках Національної стратегії безбар’єрного простору. Одним з напрямків цього проєкту (крім «Власна справа» та «Ваучери на навчання) стала програма компенсації роботодавцям витрат на облаштування робочих місць для працевлаштованих людей з інвалідністю, яка спрямована на створення інклюзивного робочого середовища.
У Запоріжжі ця програма, яку впроваджує служба зайнятості, активно працює з перших днів. Саме завдяки їй багато запоріжців з інвалідністю, які мали труднощі з працевлаштуванням, змогли знайти роботу. Серед них і старший майстер машинного цеху Запорізького академічного обласного театру молоді Андрій, який має інвалідність другої групи.
Як підняти екран вагою в тонну…
Раніше Андрій працював на «Запоріжсталі» – тяжка праця, напружений графік. Але, поки був молодий, здоров’я не підводило. Вже після звільнення почались проблеми з серцем. Пройшов не одне обстеження, лікувався, проте отримав другу групу інвалідності, а разом з нею і жорсткі обмеження – перш за все щодо фізичного навантаження. Це і стало головною перешкодою у подальшому працевлаштуванні. Особливо коли тобі вже за п’ятдесят.
До машинного цеху театру молоді, де була вакансія старшого майстра, Андрій прийшов у вересні минулого року. Але й тут навряд чи зміг працювати, якби не рішення керівництва провести певне переобладнання, скориставшись державною програмою компенсації.
За словами головного інженера театру Дмитра Синіцина, одним з обов’язків робітників машинного цеху є пересування великого світлодіодного екрану, що встановлений на сцені і використовується в усіх заходах – виставах, концертах тощо. В залежності від сценічних потреб він пересувається, піднімається чи опускається на певну висоту. І це потрібно робити майже щодня, а інколи і декілька разів на день.
Раніше це здійснювали за допомогою ручних ланцюгових лебідок – одночасно було задіяно два-три робітника. Бо важить той екран цілу тонну.
– Навіть фізично міцній і здоровій людині піднімати таку вагу, та ще й в обмежений проміжок часу, було б непросто, – каже головний інженер. – А в нас так склалося, що в останні роки, коли вже йшла війна, більшість працівників машинного цеху були або поважного віку, або з проблемами зі здоров’ям. Тому керівництво театру прийняло рішення про модернізацію підйомного обладнання. І в цьому дуже допомогла державна програма компенсації від центру зайнятості. Ми придбали і встановили дві ланцюгові електричні талі замість ручних, і таким чином автоматизували увесь процес. Також подали відповідну заяву до центру зайнятості. Вартість самого обладнання у розмірі 79, 5 тисяч гривень компенсувала держава, а монтажні роботи – ще понад 69 тисяч гривень, провели вже за рахунок театру.
Тепер, по суті, щоб підняти чи опустити важкий світлодіодний екран, достатньо натиснути кнопку. Ніяких фізичних навантажень, а тому й не має обмежень для виконання такої роботи навіть для людини з інвалідністю. Це стало вирішальною обставиною у працевлаштуванні Андрія старшим майстром у машинний цех театру.
До речі, за словами заступниці начальника бюро з юридичних та кадрових питань Оксани Колобової, у цьому цеху ще один працівник має інвалідність другої групи.
Це учасник бойових дій Юрій Шалдунов. У цех він прийшов ще 2017 року, але у березні 2022-го добровільно встав на захист Батьківщини від російських загарбників. Був поранений, і після лікування повернувся до свого попереднього місця праці.
Водночас у грудні минулого року пішов на фронт працівник цього ж цеху Антон Коляда.
Допомога від служби зайнятості: підсумки
Лише минулого року за сприяння Запорізької обласної служби зайнятості було працевлаштовано 211 людей з інвалідністю, в тому числі 31 особу з інвалідністю внаслідок війни. З початку 2026 року (станом на 29 квітня 2026 року) роботу отримали ще 64 людини з інвалідністю, з них 11 – з інвалідністю внаслідок війни.
Також з початку 2025 року Запорізькою службою зайнятості було надано 36 компенсацій роботодавцям за облаштування робочих місць для людей з інвалідністю на загальну суму 2 694 300 гривень.
Крім того, в рамках проєкту «Робота без бар’єрів» та з метою забезпечення тимчасової зайнятості минулого року для участі у суспільно корисних, громадських та інших роботах тимчасового характеру людям з інвалідністю видано 317 направлень. З початку цього року видано 89 таких направлень.
До того ж, від початку дії програми «Власна справа» 31 людина з інвалідністю Запорізького регіону отримали допомогу від держави у вигляді мікрогрантів на загальну суму 11,1 млн грн для започаткування та розвитку власного бізнесу.
Безбар’єрність – це не тільки про роботу
Не слід забувати, що створення інклюзивного простору стосується не тільки обладнання робочих місць, а й усіх сфер життя. Зокрема, фізичної доступності до будівель та громадських місць. А з цим у Запоріжжі не дуже…
Наприклад, у тому ж Театрі молоді, де приділяють увагу створенню комфортних умов для роботи людей з інвалідністю, немає жодного пандусу або вбиральні для осіб з обмеженими фізичними можливостями.
– Ми працюємо в цьому напрямку, – прокоментував ситуацію директор-художній керівник театру Юрій Драненко. – Вже є декілька варіантів проєктів капітального та поточного ремонтів, з урахуванням створення простору безбар’єрності. Це не просто. Зокрема, змінилися стандарти будівництва пандусів, і наразі потрібен проєкт вже по новим стандартам. Усі наші напрацювання передано до ЗОДА. Проте ми розуміємо, що інші заклади культури мають подібні ж проблеми, і у такі складні часи знайти необхідні кошти у прифронтовому регіоні дуже важко. Тому робимо все можливе, щоб навіть в існуючих реаліях зробити комфортні умови для людей з інвалідністю.
За словами Юрія Драненко, у будівлі театру є окремий вхід, який не потребує пандусу. Саме ним можуть користуватися люди з обмеженими фізичними можливостями, що пересуваються на візках, – як відвідувачі, так і актори.
Нагадаю, що Театр молоді вже не один рік активно співпрацює з Запорізькім інклюзивним театром «Рівні можливості» (до складу його трупи зокрема входять актори-аматори, що пересуваються на інвалідних візках та на милицях) – надає свою сцену для показів інклюзивних вистав.
Слід зазначити, що минулого року в Запоріжжі провели повну оцінку рівня безбар’єрності міської інфраструктури та громадського транспорту. За результатами обстеження 100-вітсоткову бар’єрність зафіксовано для низки категорій об’єктів, зокрема усіх запорізьких закладів культури (кінотеатри, театри, бібліотеки, музеї, будинки культури та інші).
«МИГ» відправив на ім’я директорки Департаменту культури, туризму, національностей та релігій ЗОДА Альони Власової офіційний запит з проханням розповісти, як в області планується вирішувати проблеми створення безбар’єрного простору на об’єктах культури і у які строки. Після отримання відповіді, ми повернемся до цієї теми.
Світлана ШКАРУПА,
Фото авторки та з відкритих джерел
