Цікаву інформацію про допомогу породіллям в Олександрівську (колишня назва Запоріжжя) наводить Запорізький обласний історико-краєзнавчий музей імені Я.П.Новицького на своїй сторінці у соцмережі Facebook.
…Жінкам, що мешкали в м. Олександрівську, під час пологів допомагали баби-повитухи, які мали тільки практичний досвід, та професійні приватні акушерки. Але послуги останніх були не по кишені більшості породіль.
У кінці ХІХ ст. міська влада відкрила дві посади міських акушерок, на які приймали осіб, що мали відповідну освіту. Вони приймали пологи в помешканні породіль.
У складних випадках, коли виникала потреба в допомозі лікаря, а коштів на його запрошення в сімї не було, жінок госпіталізували в приватну лікарню доктора Бера. З ним у міста були домовленості, за якими сюди могли направити жінку незалежно від її соціального та майнового стану.
Тут безкоштовно піклувалися про неї та дитину, в разі потреби запрошували ще й міських лікарів. Все це здійснювалося за рахунок коштів міського бюджету.
Якщо місцеві мешканки мали можливість отримати допомогу, то вагітні жінки з інших міст, у яких починалися пологи в Олександрівську, опинялися в скрутному становищі. Показова в цьому сенсі історія міщанки з Керчі Ф. Ліхтман, що їхала залізницею додому. В неї почалися перейми, її зняли з потягу на ст. Олександрівськ і повезли до єврейської лікарні, але там відмовилися її приймати через відсутність пологового відділення. Повезли в Земську лікарню, що була недалеко, але й там не надали допомоги через брак вільних місць.
Для вирішення долі бідної жінки терміново зібрали колегіальне засідання міської управи, на якому нарешті надали дозвіл на госпіталізацію вагітної в лікарню Бера на ліжко, що утримувалося коштом міста.
Важко навіть уявити, що відчувала весь цей час ця бідолашна вимушена гостя Олександрівська…
“Але незважаючи на всі труднощі, жінки народжували дітей і населення міста зростало”, – резюмують запорізькі музеологи.
