Одним із заходів фестивалю «Дім Актора. Дихання» стало перформативне читання п’єси вже знайомого запоріжцям минулими театральними подіями автора – Олега Михайлова.
Перформативне читання – це формат театру з книжкою. І книжка для цієї події не забарилася. Антологія сучасних п’єс-переможниць драматургічних конкурсів за 2024 рік також була представлена у дні фестивалю.
А 18 жовтня у камерній залі Запорізького обласного музично-драматичного театру імені Володимира Магара одна з п’єс нової книги справді зустрілася із театром.
Трохи про книгу: другий том сучасної драматургії «Драма Панорама» зібрала вісім п’єс-переможниць п’яти конкурсів минулого року: «Тиждень актуальної п’єси», «Липневий мед», Eurodram, TAW та Конкурс короткої драми. Шість із цих восьми текстів написані військовими, що робить антологію не лише літературним явищем, а й унікальним документом часу.
До антології увійшли п’єси «Баланс» та «Військова мама» Аліни Сарнацької [її вистава «Баланс» за п’єсою увійшла до програми першого дня фестивалю «Дім Актора. Дихання»], «Параскева» Ольги Мацюпи, «Мааа, болить!» Юрка Вовкогона та Григорія Семенчука, «Бункер. Я вже нічого не боюся» Богдана Адаменка, «Привиди у гілках» Валерія Пузіка, «Птах на горищі» Олега Михайлова та «Нью-Йорк, +38» Олександра Жугана.
Антологія випущена спільними зусиллями харківського Театру на Жуках та видавця Олександра Савчука, відомого запоріжцям за натхненними презентаціями видань про українську культуру під час наших Книжкових Толок. Надрукована ж збірка-2024 завдяки допомозі приватних польських меценатів – Рафаля та Емілії Ольшевських (Rafał, Emiliia Olszewscy). Завдяки такій фінансовій підтримці, значна частина накладу – як і попереднього, виданого за кошти німецьких благодійників, безкоштовно передається театрам, бібліотекам і театральним вишам.
Під час фестивалю книгу можна було придбати й розгорнути… Можна було й придбати: наклад у 250 примірників вже наразі створює раритет.
А одну з п’єс таки й почути під час перформативного читання юними актрисами театру «Мотлох».
І є надія, що п’єса стане виставою.
«Птах на горищі» Олега Михайлова – це монолог дівчинки з Маріуполя... “Незабаром їй виповниться чотирнадцять років. Люди, які розлучили її з матір’ю, зруйнували її місто та вивезли до іншої країни, хочуть тепер, щоб вона стала однією з них. Росіянкою…” – так анонсує свою п’єсу автор. Та мимоволі залишаючись на окупованій росією українській території, дівчина зберігає у своєму серці Україну.
Емоційно прожиті дев’ять історій – це записи розмов цієї безіменною дівчини з мамою, прожиті на сцені актрисами Орисею Процик, Вікторією Ємельяновою, Вікторією Кондратовою та Ольгою Костян.
“Я вирішила для себе, що не повірю більше жодному їхньому слову. Вони все брешуть. Завжди брешуть. І це мені дуже допомогло, бо потім у Донецьку мені всі казали, що Київ узятий, що Уукраїни більше немає. Я не вірила. Відмовлялася вірити. І це їх дуже злило…” – так звучить запис восьмий.
І ми розуміємо, як відірвали від рідних людей, від рідного міста цю дівчинку. Мабуть, вона якимось чином загубилася при евакуації, її мати виїхала з Маріуполя на територію вільної України, а дівчину «добрі» окупанти «рятують» у Донецьку…
У дев’ятому записі з’являються птахи, яких на Благовіщення, за традицією, відпускають на волю.
І хочеться вірити, що люди, яких росія тримає у клітці окупації, розправлять крила та повернуться додому, в Україну, яка має видити та вціліти.
Інеса АТАМАНЧУК, фото Миколи БАРИШЕВА
