Викохувати зелені оази в місті коло власних будинків, аби захиститися від літньої спеки та пилу чи просто прикрасити двір – справа важка. У цьому кореспондентка “МИГа” переконалася, відвідуючи багатоповерхівки у різних куточках Запоріжжя в рамках акції “Плекаємо дерева разом!”.
Через “терени” – до води
Більшість дворів являє собою поклади спресованого будівельного сміття, покритого тонесеньким шаром грунту. Окремі мешканці вкладають купу сил і коштів, аби зробити землю більш-менш придатною для життя рослин, саджають квіти, кущі й дерева, а тоді починаються ходіння по муках з організацією поливу. Хтось спускає пляшки з водою через балкон. Інші тягають воду відрами. Треті місяцями оббивають пороги КП “Водоканал”, добиваючись встановлення лічильника, аби мати можливість поливати саджанці питною водою. А четверті, дивлячись на страждання сусідів, відкладають питання озеленення у довгу скриню. Як результат, двори ентузіастів, прикрашені доглянутими клумбами та деревами – не надто масове явище.
У Запоріжжі особливо непридатним для плекання рослин “приватним способом”:) виглядає Південний мікрорайон, що в народі зветься “Піски”. Бо завдяки у прямому сенсі піску під ногами озеленення здебільшого закінчується стрічкою квіточок та дерев по периметру довгих багатоповерхівок.
Рослинність на піску без поливу
Замкнені ними двори величезні, вітер гуляє там безперешкодно, і місцевість більше нагадує напівпустелю. Винятків – одиниці.
Послідовність дій – “механізм” успіху
З одним із них – ОСББ по вулиці Стешенка, 23, – “МИГ” познайомився поближче. Бо тут підійшли до озеленення послідовно, і цей “механізм” може стати в пригоді жителям інших висоток – і не тільки на Пісках.
Будинок являє собою дві секції по два під’їзди кожна, розташовані під прямим кутом. Два роки тому прибудинкова територія – поросла колючками ділянка приблизно 50 на 60 метрів – слугувала майданчиком для вигулу собак, за якими ніхто не прибирав. А поруч гуляли діти…
“Нам набридло дивитися на собачий послід та перейматися за здоров’я малюків, – говорить член правління ОСББ Антон Солянік. – І коли у 2017 році ми взяли будинок в управління ОСББ, вирішили навести лад на цьому майданчику, для початку зробити тут живу огорожу”.
Але почали мешканці з найскладнішого, проте найнеобхіднішого – організації того самого цивілізованого поливу. Тобто укладання угоди з КП “Водоканал”, розробки проекту та встановлення лічильників. Це зайняло майже півроку та коштувало близько шести тисяч гривень. Проте зараз, за словами голови правління ОСББ Віктора Мокшанова, законодавство розробки проекту не вимагає, і процедура вп’ятеро дешевша.
Голова ОСББ Віктор Мокшанов
Пан Віктор розповів про алгоритм дій.
- Треба звергнутися до КП “Водоканал”, взяти технічні умови та опросний лист, підготувати необхідні документи для укладання угоди про користування водою для поливу.
- Крім статутних документів, необхідно надати схему розташування комунікацій біля будинку, схему розміщення виводів, кранів та встановлюваного лічильника. Їх можуть зробити як співробітники технічного відділу комунального підприємства, так і приватні підприємці.
- В описуваному випадку скористалися послугами співробітника КП “Водоканал”, який прийшов на місце, обстежив підвал, зробив необхідні креслення.
- Технічні умови приклали до угоди й затвердили у технічному відділі КП “Водоканал”.
- Після цього звернулися до абонентського відділу. Звідти прийшов контролер й опломбував лічильник.
Від напівпустелі залишаться лише спогади
Поки голова правління займався бюрократичною роботою, мешканці проводили підготовчі роботи. “Кілька активістів організували суботники, перетягали купу сміття, за кошти ОСББ завезли близько 15 тон землі, – розповідає Антон Солянік. – А з початку серпня минулого року, коли з’явилася вода, узялися за озеленення по-справжньому”.
У віддаленому кінці двору висадили основу майбутнього живого паркану – кущі акації та “білої нареченої”.
Закупили біля 100 туй – вони маленькі, й ціна на них не дуже висока. Туї склали другий ряд посадок.
У третьому ряду почали саджати плодові дерева – яблуні, вишні.
Частину території відвели під квітник з південними рослинами.
А звичайні турнікети для сушіння білизни стали підпорками для саджанців винограду.
Є вкраплення дубочків, інших дерев та кущів. В перспективі весь майданчик має перетворитися на зелену оазу з повитою виноградом альтанкою.
Завдяки живодайній воді розквітла й найближча до будинку територія. “За весь період з серпня минулого року і по 1 липня нинішнього ми заплатили за воду 1100 гривень, – розповідає голова ОСББ Віктор Мокшанов. – Вартість куба виходить дешевше, ніж у квартирах, бо не йде платня за стоки. Але мешканці, що опікуються рослинами, самі купують крани й інше знаряддя для поливу, рахують кошти, тому шланги без догляду на півдня не кидають”.
Поки що опікуються зеленим куточком близько 15-ти активістів. Є надія, що їх стане більше. “Майже чверть століття [будинок зведено 1994 року] нікому взагалі не було діла до благоустрою, – каже Антон Солянік. – Але з’явилися люди, яким не все одно, і вони дали поштовх до якогось просування вперед”.
В усякому випадку, приклад мешканців ОСББ по Стешенка, 23, вже надихнув пенсіонерку з сусіднього будинку Любов Іванівну, яка взялася приводити до ладу прилеглу до свого будинку ділянку. “Обридла суха трава, хочеться порядку. Побачила, що подруга Людочка робить, і сама почала копати. Аби від інших не відставати та красу навести…”
Ганна Чуприна, фото автора
