Виявляється, на початку минулого століття на Запоріжжі, зокрема, в Мелітополі, випускали листівки, присвячені, скажімо прямо, не найсвітлішим хвилинам нашого майже завжди бурхливо-киплячого життя.
Згідно з написом на лицьовому боці саме цього відкритого листа, як іменувалися колись усім відомі листівки, мелітопольський фотограф Юфуда Гаммал зафіксував… повінь у Медовому місті 1909 року – розлив річки Молочної, тобто. «Підмитий будинок на Ковальській вулиці», – повідомляє текст листівки. Вона, до речі, періодично з’являється в Інтернеті – на різних ресурсах. Заявляється і на інтернет-аукціонах. Саме ця – з фотографії постраждалої від стихійного лиха вулиці Ковальської, що дуже нагадує наслідки нинішніх рашистських обстрілів запорізького краю.
Примхливу поведінку річки Молочної обізнані люди пояснювали просто: кількістю зимових опадів та інтенсивністю танення снігу навесні. Зокрема, 1909 року, в період повені, нижня, центральна частина міста виявилася повністю затопленою, і вулицями, як у Венеції, можна було прогулюватися на човнах. До слова, Ковальська вулиця на початку минулого століття була частиною сучасної вулиці Покровської. Це історичний центр Медового міста. Старожили також розповідали, що під час однієї з таких повеней у тридцятих роках у скрутному становищі опинилися навіть жителі прилеглої до річки низинної частини села Костянтинівки.
А що на зворотному боці листівки є, можна дізнатися? Можна. Там я прочитав датоване 16 грудня 1909 року послання з Мелітополя в місто Мінськ «Е.В.Б. Берті Олександрівні Mlle Ямін», яка проживала на Соборній площі, де вона була господинею молочної – магазину з продажу молока і молочної продукції, як можна зрозуміти. За два тижні до настання 1910 року їй писали таке:
«Мила Берточка! Шлю щирий привіт із Мелітополя. Мені доведеться тут пробути по 19 цього місяця включно. Переживаю зараз дуже багато чого. Після про все дізнаєшся. «У боротьбі здобудеш ти право своє» – моє гасло; воно мене в хвилину важку надихає. Цілую тебе міцно. Твій Яків».
Чи була Берта Олександрівна дружиною, судячи з гасла, політично підкованого Якова, зрозуміти з послання неможливо. Однак, якщо припустити, що таки була, то сам Яків, як можна припустити, був колезьким радником, наприклад. Чому я так вирішив? За зверненням «Е.В.Б.» – її високоблагородіє . Так зверталися до дружин чиновників шостого класу, що відповідало армійському чину піхотного полковника. З іншого боку, за ім’ям є скорочення Mlle. Так у ті давні часи зверталися до дівчини: Mesdemoiselle (мадемуазель). Виходить, що «мила Берточка» була не дружиною, а… дочкою колезького радника (цивільного полковника)? Тоді, значить, Яків, який тимчасово перебував у Мелітополі, доводився їй, скажімо, нареченим.
Між іншим, афоризм німецького філософа Йоганна Фіхте «У боротьбі здобудеш ти право своє» використала партія соціалістів-революціонерів, яких частіше називали есерами і які в липні 1918 року спробували повалити «комісародержавство», як за аналогією із самодержавством вони називали владу більшовиків. Чи брав участь у збройному повстанні проти них Яків, звісно ж, не відомо.
Володимир ШАК
