Війна поставила перед регіональними ЗМІ нові виклики та загрози. Торкнулося це й Запоріжжя. Змінилося інформаційне поле: вже у перші тижні 2022 року зникли друковані видання, відрізані від свого читача [й підписника!] і від можливості фінансово підтримувати діяльність редакцій. Трохи згодом достатньо швидко трансформувались у потужну новинну мережу редакційні сайти. Та великі матеріали стали рідкістю і через брак часу, і через велике емоційне навантаження журналістів.Преса та медійники на початку повномасштабного вторгнення
Достеменна фіксація подій деякий час тривала на волонтерських засадах. Біженці з окупованої Херсонщини, Луганської та Донецької областей прибували до Запоріжжя та найчастіше полишали місто, не сподіваючись на його достатню безпеку. Затримувались здебільшого мешканці окупованих сіл та міст Запорізької області, які намагались не втрачати зв’язок із батьківщиною.
Чимало громадян зазнали травм як фізичних, так і ментальних. Події перших місяців лютого та весняних місяців 2022 року були настільки трагічно приголомшливими, що розуміння стану людей, які тікали із своїх зруйнованих міст та сіл, розповідали про кількість жертв, залишених у рідних місцях, прийшло не відразу.
Волонтери, що не припиняли роботу з 2014 року, знову об’єдналися разом із активними містянами. Представники ЗМІ шукали можливості долучитися до волонтерства, згодом – й до інформаційного висвітлення подій.
Величезна кількість людських історій – а навіть розповіді про щасливий порятунок були сповнені трагічних деталей, – потребували осмислення трагедії повномасштабного російського вторгнення. Одними з перших були маріупольці, яким як тимчасовий прихисток надали у приміщенні Запорізького цирку. Люди не знали, чи живі їхні рідні, бо втратили зв’язок, ще перебуваючи у підвалах вдома, під обстрілами. Пам’ятаю трійцю – Іван із сином та матір’ю, які тулилися один до одного, щоб зігрітися у холодній великій залі, та розповідали, що не змогли навіть почути, що з сестрою, що з мамою хлопчика, які залишилися у Маріуполі. Чи живі вони нині? Біль від цих спогадів не минає.
Щоб надати маріупольцям та іншим біженцям можливість притулку, були організовані хаби, які приймали та видавали гуманітарну допомогу від містян та від іноземних благодійників. Розмови вести було майже неможливо. Стояв плач та стогін людей у розпачі, в істериці перебували й дорослі, й діти. Фіксація подій перших місяців повномасштабного вторгнення була складною і потребувала обопільної психологічної підтримки – і тим, хто врятувався, і тим, хто намагався помогти.
Багато знайомств було започатковано під час роботи у гуманітарному центрі «Завжди разом» БФ «Ветерани Чорнобилю». Зазвичай біженці – матері з дітками, то окрім одягу, пропахлого димом підвалів, який треба було замінити за розміром та потребою (люди не брали зайвого, лише необхідне!), видавали іграшки та книжки дітям, вели запис на видачу засобів гігієни, продуктів… Зазвичай потреба була у фотофіксації для звітності перед донаторами. Розуміючи стан людей, фотографували за бажанням. Іноді в кадр попадали лише натруджені руки людей, яких відірвали від рідного дому, від землі… Контакти з багатьма родинами збережені з 2022 року, за можливості благодійний фонд, що за ребредингом називається тепер «Меморі86», надає гуманітарну допомогу та запрошує на заходи з психологічної, культурної та арт-підтримки.
Це було згодом, а у перший рік повномасштабного вторгнення обстріли Запоріжжя, руйнація міської інфраструктури, загибель мирних мешканців від влучання ракет у будинки, стали й шоком для нашого міста. Жахливими були втрати жовтня 2022 року, коли від декількох обстрілів постраждала велика кількість людей. Трагічні події мали місце 2023-го, тривають й 2024-го.
«Карітас Запоріжжя»: можливості та принципи
У Запоріжжі до роботи із населенням, постраждалим внаслідок російського вторгнення, всебічно дотична Благодійна організація «Благодійний фонд «Карітас Запоріжжя», яка з 2015 року веде діяльність у нашому регіоні як представництво Caritas International. Перелік соціально спрямованих проєктів та види допомоги, які надаються цією благодійною організацією, постійно оновлюються. Головною є місія Caritas International: розвиток традицій доброчинної діяльності та здійснення соціальної роботи, виходячи із християнських морально-етичних цінностей.
Відремонтувати пошкоджене житло – дати людям можливість жити в своїй оселі
Поруч із багатьма проєктами, за якими надається широкий спектр соціальних послуг постраждалому від конфлікту населення в прифронтових районах Запорізької області та міста Запоріжжя, у «Карітас Запоріжжя» працює проєкт малих та середніх ремонтів, в межах якого відновлюються пошкоджені від обстрілів квартири та приватні будинки.
Проєкт «Ремонти домогосподарств у Дніпропетровській, Херсонській, Миколаївській, Запорізькій і Житомирській областях», завдяки ефективній допомозі всесвітньої мережі донаторів Caritas International, має можливість організувати та проводити ремонтні роботи у постраждалих від обстрілів домогосподарствах Запоріжжя та деяких територій Запорізької області.
Додам, що мешканці, наприклад, Одещини принаймні 2023-го року на таку допомогу в ремонтах розраховувати не могли: в одеському офісі CARITAS не була організована така діяльність.
А у Запоріжжі та на відносно безпечній контрольованій частині Запорізької області завдяки діяльності проєкту малих та середніх ремонтів тільки за 2023 рік допомогу у відновленні житла отримали більш ніж 780 постраждалих домогосподарств. Це 780 родин, які отримали нові вікна та за потреби – двері й навіть дахи у своїх квартирах та будинках. І у 2024 році робота з надання ремонтів триває. На кожному постраждалому домогосподарстві організаційну роботу ведуть два спеціалісти: інженер та соціальний працівник.
Проєкт малих та середніх ремонтів, завдяки якому жителі мають змогу залишатися у власних домівках, має велике значення як вагома фінансова підтримка. Та він надважливий для підтримки фізичного та психологічного стану людей. Бо розуміння, що ти не покинутий наодинці із бідою, дає сили жити далі.
Є у роботі й емоційна складова: спілкування, яке триває весь час проведення ремонту, триває й після закінчення роботи.
Це дає інформаційне поле як можливість оцінити та висвітлити проблеми соціально вразливих груп населення та фіксувати етапи їх вирішення.
Великою мірою ця задача реалізована й завдяки співпраці різних проєктів БО «БФ «Карітас Запоріжжя». Завдяки постійному обміну інформацією, спеціалісти різних проєктів можуть надавати різні форми допомоги. Це і догляд вдома, і гуманітарна допомога відповідним верствам населення, і запрошення на участь у різноманітних активностях у центрах «Карітас Запоріжжя».
Створення матеріалів для сайту запорізької газети «МИГ» та друкованої версії газети стало можливістю розповісти про людей, яким допомагає «Карітас Запоріжжя».
Принципи співпраці та спілкування
Загалом треба визнати, що медіа Сходу частіше ніж в інших регіонах, публікують матеріали про проблеми людей, що втратили здоров’я і майно в результаті війни. Робота з «Карітас Запоріжжя» вимагала зваженості у висвітленні благодійної роботи, й відповідності у ставленні до особистісних кордонів бенефіціара.
Висвітлення проблем різних соціально вразливих груп, перелік, стосунки і проблеми, які змінилися в ході війни, трендово співпадають із дослідженням «РЕГІОНАЛЬНА ЖУРНАЛІСТИКА УКРАЇНИ В РОЗБУДОВІ ТОЛЕРАНТНОГО ІНФОРМАЦІЙНОГО ПРОСТОРУ», представленим запорізьким журналістам 18 квітня представниками ГО «Вінницький прес-клуб». Аналітичний звіт виконано в рамках проєкту «Розбудова толерантного інформаційного простору регіональними медіа», який реалізується за підтримки Міжнародної фундації виборчих систем (IFES), Агентства США з міжнародного розвитку (USAID) та британської допомоги від уряду Великої Британії.
Проблемні зони толерантного інформаційного простору в межах концептуального підходу даного дослідження здебільшого співпадають із сформованими запитами щодо висвітлення гуманітарної благодійної роботи. Як і з точки зору гендерної термінології, так і як зважене, відповідальне висвітлення життя людей вразливих груп населення, яким надавалася допомога в межах проєкту «Ремонти домогосподарств у Дніпропетровській, Херсонській, Миколаївській, Запорізькій і Житомирській областях». А це люди з інвалідністю, люди поважного віку, ВПО, які знайшли прихисток у Запоріжжі, та інші вразливі категорії. Саме представники цих вразливих груп населення потрапили до уваги проєкту малих та середніх ремонтів.
Історії ремонтів – історії людського життя
Серед бенефіціарів проєкту – багатодітна родина, для відновлення пошкодження житла якої допомога була надана в два етапи: й заміна розбитих обстрілом вікон, і суттєвий ремонт постраждалого даху. Спілкування із дружною сім’єю (в якій росте дитина з інвалідністю) надало можливості привернути більшу увагу благодійників. Маємо й приклад відповідального ставлення до соціалізації хлопчика, який за можливості відвідує дитячий заклад, й має постійний уважний та люблячий тренд на розвиток завдяки матері та старшій сестрі.
https://mig.com.ua/zavdiaky-karitas-zaporizhzhia-liudy-mozhut-zhyty-v-ridnij-vidremontovanij-oseli/
Позитивним став досвід спілкування із людьми поважного віку. Біографія вольової жінки більш ніж столітнього віку, вчительки із величезним стажем, стала надихаючим прикладом подолання життєвих негараздів, одним з яких став обстріл її квартири. Порятунок із пошкодженого житла завдяки представникам ДСНС, любляче оточення рідних утримало її стан, компенсувало негативний вплив нашої воєнної реальності.
https://mig.com.ua/dakh-nad-holovoiu-bahatoditnoi-rodyny-ta-vidnovlena-kvartyra-101-richnoi-pani/
Увага до літніх людей потребує зваженого спілкування та толерантності у викладенні фактів. Як-от, історія літньої жінки, яка опинилась у скрутному становищі й через воєнні реалії – пошкоджена внаслідок обстрілу квартира, і через важке захворювання сина. Оцінивши екстремальний стан родини, в межах проєкту «Ремонти домогосподарств у Дніпропетровській, Херсонській, Миколаївській, Запорізькій і Житомирській областях» їх допомогли відновити оселю.
https://mig.com.ua/zhintsi-shcho-perezhyvaie-druhu-vijnu-vidremontuvaly-kvartyru/
Історій значно більше, і вони накопичуються далі. Спілкування із постраждалими людьми, які пережили стрес від руйнування житла, потребує знань та вмінь, які формуються досвідом. Сформований він відповідними тренінгами та досвідом й у спеціалістів «Карітас Запоріжжя».
Зваженість роботи в інформаційному полі
Для публікації матеріалів у відкритому медіапросторі важлива оцінка міри відвертості, на яку погоджується людина. Тож, важливим буде формування спільних правил за допомогою спеціалістів та об’єднання журналістського середовища регіональних українських медіа. Це нагальна потреба для підтримки подальшої розбудови толерантного інформаційного простору. Бо можливість проконсультуватися з експертом/експерткою чи ментором/менторкою з певних чутливих питань при створенні матеріалів про різні вразливі групи мають не всі журналісти.
До того ж, за висновками дослідженням «РЕГІОНАЛЬНА ЖУРНАЛІСТИКА УКРАЇНИ В РОЗБУДОВІ ТОЛЕРАНТНОГО ІНФОРМАЦІЙНОГО ПРОСТОРУ», публічний діалог у місцевих громадах за участю ЗМІ щодо прийняття рішень стосовно послуг вразливим групам населення оцінений переважно негативно. За даними опитування, журналісти стверджували, що їхні видання рідко публікують матеріали про різні вразливі групи населення, тільки у 21% публікацій йдеться про людей, що втратили здоров’я чи майно через війну. Цей напрямок потребує співпраці, тим більш на сході України, де впроваджується багато благодійної гуманітарної роботи. На питання журналістам: чи потрібна додаткова інформація та консультаційна допомога у висвітленні чутливої теми різних соціально вразливих груп, медійники відповіли, що в цьому є нагальна потреба. «Найвищим є запит регіональних журналістів на додаткову інформацію стосовно двох груп – ветеранів/ветеранок з інвалідністю (75%) і ветеранів/ветеранок війни (73%). Друга група тем, де медійники потребують додаткової інформації, це проблеми людей, які втратили житло чи здоров’я через війну (63%), людей з інвалідністю (62%) та ВПО (60%)».
Втім, подальша робота з актуальними темами потребує широке її впровадження та застосування. Розвиток матиме й коригування висвітлення проблем інших вразливих груп населення (жінки, молодь, національно етнічні меншини, ЛГБТК+ та інші), бо кількість постраждалих від війни зростає.
Тож, створення Всеукраїнської коаліції регіональних медіа допоможе сформулювати та впровадити сучасні тренди висвітлення життя суспільства. Готова особисто включитись в її роботу.
Інеса АТАМАНЧУК, фото авторки
