"Дивосвіт-2019" перетворив "13" на щасливу цифру

"Дивосвіт-2019" перетворив "13" на щасливу цифру

У Малобілозерській спеціалізованій естетичній школі-інтернаті «Дивосвіт» відбувся XIII  Міжнародний мистецький пленер «Дивосвіт-2019», що спростував нещасливу репутацію цифри «13»:) Бо на цьому справжньому святі творчості до майстрів кераміки з багатьох теренів України [Ужгород, Львів, Київ, Дніпро, Харків, Донецьк, Дніпрорудне, Запоріжжя] після п’ятирічної перерви долучилися давні друзі з усіх куточків Польщі – Хелмека, Торуня, Любліна, Вроцлава, Бялої Подляски та Плятерува, а також митець з потойбіччя Гімалаїв – художник-кераміст Сірадж Саксена [Індія, Нью-Делі].

23 дні 23 майстри:) створювали креативні роботи у різноманітних техніках, обмінювалися досвідом, були учасниками майстер-класів. Традиційно створені на пленері скульптури стали оздобою подвір’я школи-інтернату «Дивосвіт». Наразі його прикрашають близько 120 робіт.

Нагадаємо історію пленера «Дивосвіт». 15 років тому директорка Малобілозерської гімназії естетичного профілю «Дивосвіт» пані Яніна Овсієнко відвідала подібну школу у польському містечку Плятерув. На її базі вже кілька років поспіль проводилися мистецькі зустрічі. І Яніна Миколаївна вирішила, що Мала Білозерка нічим не гірша за Плятерув:) 2007 року відбувся перший міжнародний пленер «Дивосвіт».

За збіглі роки красою Таврійського степу, Азовського та Чорного моря, Дніпра, Хортиці, Кам’яної Могили, Запоріжжя милувалися та закарбовували у живопису, фотографіях, скульптурі та кераміці творці з близько десяти країн світу.

“На «Дивосвіті» збираються митці високого рівня, що творять прекрасні роботи, а скульптура просто фантастична, – розповідає голова Запорізької обласної організації Національної спілки художників України Ірина Гресик. –  була учасницею першого пленеру, і завдяки Яніні Миколаївні відкрила тут дорогу на пленери в Плятеруві, а там і на мистецькі зустрічі в інших країнах Європи та світу. З поляками ми тепер друзі по життю, вони неодноразово брали участь у запорізькому пленері «Хортиця крізь віки». Вважаю, що це справжня народна дипломатія, яка народилася у Малій Білозерці”.

Керівник польської делегації скульптор Даніель Людвідчук у Малій Білозерці втретє. З кераміки та металу він створив оригінальну скульптуру, що єднає образи Плятерува та Малої Білозерки – соняшник, сонце, море, мушлі. “Дорога на «Дивосвіт» цього разу була легшою – у сенсі відсутності перепон на кордоні, – посміхається пан Людвідчук. – Радісно знову зустрітися з друзями, побувати на теплому Азові [хоча шкіра від спеки й позлазила:)], і попрацювати в ідеальних умовах. Тут професійна база для творчості, і я відзначив, наскільки більше у парку стало скульптур. Вкотре причарувала гостинність українців. І ми щиро дякуємо також кухарям, які так смачно нас годували:)”.

Українські страви не залишили байдужим і гостя з Індії пана Сіраджа Саксену, хоча він і вегетар’янець:) Він не встояв перед нашим сиром, маслом, пивом, наливками, а також шовковицею, якої немає в Індії:) Скульптор взнав про «Дивосвіт» від запорізького фотохудожника Бориса Дворного, з яким познайомився минулого року на пленері у тому ж Плятеруві. На «Дивосвіті» пан Саксена трохи навчився української мови і пісні «Ти ж мене підманула…» і, зі свого боку, всіх охочих навчив робити фігурки традиційних слоників. А ще створив двофігурну скульптуру на честь Ганді як уособлення філософії миру й любові.

«Єднання заради миру» було цьогорічним гаслом пленеру. А сюжетним лейтмотивом – історія, міфологія, природа та сьогодення Таврії.

Художниця Кінга Ласка у старовинній фотографічній техніці відтворила степову та приморську рослинність.

Мисткиня Домініка Левандович відобразила на склі усіх учасників пленеру. Це стало продовженням започаткованого нею в Польщі проекту «Що для вас свобода?».

Славоміра Матяшевського, що приїхав на «Дивосвіт» вперше, полонила тема двобою-змагання людини і природи. Перша нівечить і захаращує узбережжя й море, а останнє відповідає тим, що «з’їдає» витвори людських рук.

Ірина Норець з Києва створила композицію «Дім, де нас нема». Сергій Жолудь [Львів] – чудову скульптуру «Побратими», запоріжанка Марта Бережненко – дивовижного «Степового Кентавра».

Майстер з Ужгорода В’ячеслав Віньковський у дуеті з куратором «Дивосвіта» скульптором-монументалістом Олександром Жолудем на фінал свята запалив вогняну скульптуру «Змієнога богиня скіфів «Агрімпаса».

“За кожною з цих чудових робіт – талановиті руки майстрів. Я вдячна команді пленеристів, що зробили унікальні речі. Як їм це вдається – мабуть, ніколи не збагну цього дива”, – зізналася Яніна Овсієнко.

Нехай воно триває довічно! Бо фінансовий директор мецената пленеру – «Запорізького залізорудного комбінату» Альберт Косеги пообіцяв, що підтримуватиме пленер, доки його нумерація не досягне «13» в квадраті [тобто 169:)]

Ганна Чуприна, фото автора

Окрема дяка усім меценатам, що підтримують «Дивосвіт»: Михайлу Короленку [генеральний директор ПрАТ ЗЗРК], Галині Шаламовій [голова правління ТОВ «Михайлівський агропостач»], Володимиру  Передерію [керівник фермерського господарства «Роза вітрів»], Віктору Левіту та Володимиру Меленцю [голова та генеральний директор ТОВ «Керамічні маси Донбасу»], Вікторії Баховій [керівник підприємства «ЦИРКОН»].        

 

(Visited 103 times, 1 visits today)
Оставить комментарий

Отправить комментарий

Ваш e-mail не будет опубликован. Обязательные поля помечены *