У першій декаді листопада відбулася дискусія “Чи є місце для відновлення у воєнному бюджеті-2025?”, підготовлена в межах проєкту «Контроль витрат на відновлення України», що фінансується Європейським Союзом. Проєкт є спільною роботою Центру економічної стратегії, Інституту економічних досліджень та політичних консультацій та ГО «Технології прогресу». Кореспондентка «МИГа» взяла участь у цій дискусії он-лайн. Пропонуємо познайомитися із ключовими пунктами, на яких зосередили увагу експерти у своїй презентації.
Зміцнюється контроль витрат на відбудову
Держава вважає, що настав час додати прозорості та підзвітності розрізненим проєктам, які плануються чи вже впроваджуються, і підвести під це законодавчу базу.
Зокрема, Президент України Володимир Зеленський підписав закон про обов’язкове оприлюднення кошторисів. За ідеєю, моніторинг відбудови та відновлення має стати простішим та ефективнішим. Але оскільки у законі не прописано відповідальності за відсутність оприлюдненої інформації, то є ризик низького виконання закону.
Міністерство розвитку громад анонсувало, що в лютому 2025 року кожен регіон матиме ухвалену дорожню карту розвитку.
Передбачається, що
ці стратегічні документи будуть відповідати єдиній логіці розвитку України та створювати взаємопов’язану систему.
Відбулося спрощення подання заяви на компенсацію знищеного житла в межах програми єВідновлення: крім веб-порталу Дія, тепер заяву можна подати через ЦНАП.
Програма досі може надати компенсації за знищене житло тільки на вільних та деокупованих територіях. Тривають обговорення, у який спосіб цю програму можна розширити для громадян, житло яких знищено чи пошкоджено на тимчасово окупованих територіях.
Чого на скільки є в процесі та перспективі?
Усього в Україні лише проєктів будівництва та реконструкції на стадії ініціації та виконання 7643. Кількість проєктів, які виконуються, становить 4247, число завершених проєктів – лише 14.
Потреба у фінансуванні складає 479 млрд грн., із яких підтверджене фінансування становить лише 87,2 млрд грн.
Аналізуючи ресурсні можливості на наступний рік, експерти кажуть: “Фінансування відбудови у 2025 році є, але чи його достатньо?”. Поки що це питання лишається відкритим.
Нагальну відбудову планується фінансувати з Резервного фонду.
Фінансування відбудови у 2025 році залежить від вибірки коштів
Але найбільша частка коштів на бюджетні статті, які можна віднести до фінансування відбудови та відновлення, є видатками спеціального фонду державного бюджету.
Це фінансування програм міжнародними фінансовими організаціями, і, як показує практика, фактична сума фінансування може бути набагато більшою, ніж зазначено в бюджеті. Усе залежить від вибірки коштів. Яка, у свою чергу, залежить від спроможності державних та місцевих органів влади ефективно витрачати кошти донорів.
Серед гарних прикладів: Програма Світового Банку HOPE, яка фінансує єВідновлення, закладала план на 2024 рік у 83 млн грн, але фактичні видатки за 9 місяців 2024 року вже досягли 4,7 млрд грн. На наступний рік у цій програмі закладено трошки менше – 63 млн грн. Але за фаховості українських органів влади вона може зрости у десятки разів.
Серед інших можливостей: досі існують програми ЄІБ, які було реорганізовано в програми фінансування відбудови, що стартували ледь не десять років тому. Проте експерти відзначають, що через складні процедури, валютні кредити з валютним ризиком у реципієнтів спостерігається низька спроможність користатися цим джерелом.
Має зрости ефективність видатків публічних інвестпроєктів
В Україні відбувається реформа управління публічними інвестиціями (УПІ), яку активно підтримують міжнародні партнери. Вона є фокусом структурних маяків у програмі МВФ, підтримки Світового Банку та частиною Плану України для Ukraine Facility ЄС.
Серед чільних змін – державну цифрову екосистему для підзвітного управління відновленням DREAM буде розширено з платформи відбудови в інструмент управління публічними інвестиціями (УПІ).
Відповідно до Програми МВФ, DREAM має бути інтегрований з ІТ-системами Мінекономіки та Мінфіну. Координує підготовку єдиного портфеля публічних інвестиційних проєктів Стратегічна інвестиційна рада.
Сьогодні на DREAM вже є інформація про публічні інвестиційні проєкти, а також закупівлю товарів та обладнання.
Із поданих 793 проєктів:
- 30% – на стадії ідеї,
- 15% – готова проєктно-кошторисна документація (ПКД),
- 17% – проєкт готовий до закупівлі.
Заявлене фінансування на реалізацію цих проєктів – 3,1 трлн грн.. Проте наявне фінансування складає лише 773 млрд грн.
Фінансування підготовки та реалізацію публічних інвестиційних проєктів на 2025 рік суттєво менше: у проєкті Державного бюджету на 2025 рік передбачено в загальному фонді 25 млрд грн. Водночас, за даними Мінфіну, фінансування може становити понад 250 млрд грн: це фінансування від МФО в межах спеціального фонду держбюджету та через державні компанії, надання державних гарантій, тощо.
Як розставити пріоритети
За умови серйозного браку не передбачуваних, а реальних коштів, експерти бачать головним завданням пріоритизацію їх розподілу.
Безумовний пріоритет – оборона та безпека
В інших галузях конче необхідно досягти єдиного бачення, що є пріоритетом. В експертних колах вважають, що у фінансуванні нагального відновлення предметом для обговорення першочерговості мають стати:
- Енергетика
- Житло – програма єВідновлення та інші програми
- Об’єкти соціальної інфраструктури
- Дороги
Окремі важливі питання для ретельного обговорення:
- які об’єкти на яких територіях слід відновити негайно, а які можуть трошки зачекати;
- спосіб відновлення: «краще, ніж було» (це дорожче, але є стратегічні переваги), «як було» (дешевше відбудувати, дорожче утримувати), чи знаходити консенсус десь посередині.
, Інститут економічних досліджень та політичних консультацій та ГО «Технології прогресу» планують надалі відслідковувати ці важливі процеси.
Підготувала Ганна ЧУПРИНА
З повною презентацією можна познайомитися за посиланням
