Коли 2004 року англійський телеведучий і бізнесмен, лицар ордена Британської Імперії барон Майкл Грейд очолив всесвітньо відому Британську мовну корпорацію Бі-Бі-Сі, повідомляючи про це, британські ЗМІ особливо зазначили, що його батько був театральним агентом, а два дядьки сера Майкла – англійські лорди. Думаю, журналісти, які готували повідомлення, здивувалися б, дізнавшись, що ці дядьки, англійські лицарі та лорди, родом були… із запорізької глибинки: народилися на початку минулого століття у Великому Токмаку Бердянського повіту Таврійської губернії. Нині це місто Токмак Пологівського району Запорізької області.
Отже, про кого йдеться? Давайте знайомитися:
Лев Виноградський, він же Лью Грейд, лицар Британської імперії (з 1969 року), барон, довічний пер з Елстрі в графстві Хартфордшир (з 1976 року), лорд (25 грудня 1906 року, Токмак – 13 грудня 1998 року, Лондон),
Борис Виноградський, він же Бернард Делфонт, лицар Британської імперії (з 1974 року), барон, довічний пер зі Степні у Великому Лондоні (з 1976 року), лорд (5 вересня 1909 року, Токмак – 28 липня 1994 року, графство Суссекс, Великобританія).
Коротке уточнення: довічний пер – вищий титул англійського дворянства; довічні пери, які завжди зводяться в ранг барона, мають право на місце в Палаті лордів Парламенту Великобританії.
Де жили і чим займалися в Токмаку батьки братів – Ісаак Виноградський (помер у 1936 році) та Ольга Айзенштадт (померла у 1981 році), з’ясувати неможливо – адже стільки років минуло. Начебто Виноградський-старший був кравцем. Втім, це не дуже важливо. Важливо, що він 1912 року вивіз сім’ю до туманної Англії (добиралися через Одесу). Адже невідомо, як склалася б доля Виноградських через п’ять років, коли царський режим у Російській імперії змінився режимом більшовицьким, який запустив по просторах країни червоне колесо терору.
В Англії ні Лев, ні Борис особливої освіти не здобули: обмежилися початковою школою. І дуже рано пішли у самостійне життя: стали професійними танцівниками. Причому видатними: Лев у 1926 році завоював титул чемпіона світу з чарльстона, а Борис, який змінив прізвище, щоб його не плутали зі старшим братом, приблизно в цей же час отримав перший гонорар за запис свого танцювального номера в експериментальній студії телебачення, що тільки-но зароджувалося. Ну, а коли до Лью Грейда та Бернарда Делфонта приєднався їх молодший брат Леслі (народився в Англії в 1916 році), Виноградські-Грейди стали створювати найпотужнішу індустрію шоу-бізнесу у світі. І створили: до кінця 60-х Бернарод став провідним імпресаріо країни (особливо він став відомий організацією багатьох Королівських естрадних вистав), Леслі керував найбільшим агентством талантів Великобританії, а Лью був головним гравцем британського телебачення. Іншими словами, у шоу-бізнесі брати із запорізької глибинки збудували… Грейдополію.
1967 року компанію братів Grade Organization за 21 мільйон доларів придбала одна з найбільших звукозаписних компаній світу EMI. Між іншим, на EMI, виконавчим директором якої згодом став Бернард Делфонт, записувалися The Beatles, Deep Purple, Pink Floyd, Queen, Scorpions. А 1969 року компанія Associated Television (ATV), контрольний пакет акцій якої належав Лью Грейду, купила права на каталог The Beatles. Лев Виноградський із скромного запорізького Токмака, таким чином, став господарем легендарної четвірки з Ліверпуля. До речі, після того, як у нього виникли непорозуміння з Полом Маккартні [з приводу прав на частину творчості «Бітлз» дружини Пола Лінди як композитора], щоб залагодити конфлікт, Пол знявся для Грейда у фільмі «Джеймс Пол Маккартні» і відгукнувся потім про їхню спільну роботу так: «Цей Лью по-справжньому хороша людина».
*
Найвідоміші – за межами Великобританії, проекти братів-лордів:
“Шоу Бенні Хілла” – комедійний серіал, за участю Бенні Хілла та інших акторів. Вироблявся на BBC у 1955 – 1968 роках (продюсер – Бернард Делфонт)
“Маппет-шоу” – телевізійна гумористична програма, яка виходила в 1976-1981 роках. Основними дійовими особами були ляльки-мапети (продюсер – Лью Грейд).
Володимир ШАК
Фото з відкритих Інтернет-джерел
Лью Грейд із сином та дружиною у день посвяти в лицарі, 1969
Королева Єлизавета Друга та Бернард Делфонт, 1965
