«Мистецький Форум» позаду, а його учасники продовжують публікувати на своїх сторінках у соцмережах захоплені відгуки і сподіваються на продовження цієї непересічної культурної події. Сьогодні враженнями ділиться письменник, есеїст, мандрівник Андрій Любка.
“Погодьтеся, протягом останніх років із Запоріжжя в загальноукраїнський контекст потрапляє небагато новин. А ще менше – новин позитивних, розповідей про успіхи й досягнення, про те, в чому це місто й регіон можуть бути прикладом для всієї країни.
Ми не чуємо про амбіцію бути найпотужнішим промисловим центром України, про плани запровадити надсучасні технології, збудувати ІТ-парки, про піонерські проєкти в сфері охорони довкілля, про сміливі архітектурні рішення чи сучасний дизайн, про нову урбаністичну культуру чи залучення інвестицій. Словом, немає такої сфери, в якій Запоріжжя є [чи хотіло б] стати № 1 в Україні.
Як на мене, річ у тому, що це місто ще не до кінця себе усвідомило, проаналізувало й прийняло, а без цього годі будувати якісь плани на майбутнє. Запоріжжя асоціюється з Січчю й козацтвом, дніпровськими порогами й Хортицею, а значить — свободолюбством і характерництвом. А ще — лінією заводських труб на горизонті, з яких у небо лине дим, великими підприємствами, совковим образом міста інженерів і пролетаріату. Обидва ці стереотипи — родом з минулого, і не до кінця характеризують ситуацію сучасну.
Та найголовніше питання залишається відкритим — яким Запоріжжя буде в майбутньому, в чому його, так би мовити, суперсила, в чому його «фішка»?
Про те, що це питання уже вирує десь у підсвідомості міста, свідчить подія, яка з розмахом відбувалася в Запоріжжі тиждень — Мистецький Форум [ArtForum]. Організований місцевими ентузіастами [без участі політиків!], цей форум переслідував дві головні цілі.
По-перше, запросити в місто іменитих гостей, яскравих представників сучасної української культури, митців і публічних інтелектуалів, щоб запоріжці могли познайомитися з ними і їхньою творчістю, побачили на власні очі модерну й нешароварну українську культуру.
По-друге, поділитися з гостями місцевою енергетикою, показати їм місто й закликати активніше цікавитися цим регіоном, співпрацювати з його середовищами. Словом, закохати гостей у Запоріжжя, в силу Дніпра і Хортиці.
І що неймовірно тішить — заплановане організаторам вдалося! Я побував на сотнях фестивалів у різних країнах, але з певністю кажу, що запорізький Мистецький Форум — один з найкращих:
- організаційно – все продумано до дрібниць і втілено максимально якісно;
- репрезентативно – список запрошених такий, що йому позаздрить кожен столичний форум;
- енергетично – формат обрано такий, щоб усім вистачило часу на спокійне і вдумливе спілкування.
Хочеться подякувати організаторкам — Тетяні Орловій [«Запорізький медіа-центр»] та Ірайсат Магомедалієвій [«Платформа спільних дій»] — за блискучу роботу і привітати їх з безперечним успіхом.
Варто додати, що цей перший форум — сміливий початок, адже він відбувся в той час, коли сотні інших заходів по всій країні було скасовано через пандемію коронавірусу. Вірю, що організаторам вистачить сил і бажання повторити цей успіх і в наступні роки.
Ми живемо в часи, коли для більшості українців слово Хортиця асоціюється тільки з горілкою.
Лише коли потрапиш на цей острів, коли ступиш на нього своїми ногами й подивишся на могутній Дніпро — розумієш, що не випадково, ой, не випадково саме ця точка стала місцем сили для України кілька століть тому. Нагадувати про це й намагатися зробити Хортицю й Запоріжжя місцем сили не лише для минулого, а й для українського майбутнього — справді шляхетна місія”.
Фото – з FB-сторінки ArtForum
