Як уточнив міський голова Енергодару Дмитро Орлов на своєму телеграм-каналі, герой його розповіді – 49-річний Ігор (позивний Гарік), військовослужбовець, який з 2022 року боронить Україну на передовій.
Ігор проживав в Енергодарі з 1987 року, працював на Запорізькій АЕС. У 2013 році, займаючи посаду провідного інженера управління турбіни першого енергоблоку, звільнився та поїхав закордон на заробітки. Родина залишалась в Енергодарі.
З початком повномасштабного вторгнення у лютому 2022 року одразу виїхав в Україну, і вже 25 лютого був в Енергодарі, де допомагав в організації безпеки у місті та патрулюванні, ніс чергування на одному з блокпостів. Але після заходу ворога у місто, у березні 2022 року, чоловікам був даний наказ згортати оборону та не ризикувати. Залишаючись у вже окупованому Енергодарі, Ігор брав участь у проукраїнських мітингах, які організовували небайдужі городяни.
Виїхати з міста разом з родиною вдалося у квітні 2022 року. Практично всі блокпости проїхали без проблем: у машині разом з чоловіком були троє дітей та троє жінок, тому підозр вони не викликали. Лише на одному з облаштованих росіянами КПП окупанти почали вимагати гроші за проїзд.
Спочатку з родиною планували осісти в Тернополі. Однак згодом всі разом повернулися до Запоріжжя. І вже звідти, у травні 2022 року, Ігор мобілізувався до лав Збройних Сил України. На даний час він служить у батальйоні спеціального призначення «Донбас».
«Зараз кожного дня, якщо лишаєшся живий та неушкоджений, це вже має велике значення і цінність»,- каже Ігор.
Ігор вірить і чекає на деокупацію Енергодара. Рік тому в окупації помер його батько, з яким, на жаль, не вдалося належно попрощатися. Однак захисник усвідомлює і болючу правду: ужитися разом з тими мешканцями міста, які добровільно зрадили Україну та перейшли на бік ворога, після війни буде практично неможливо. Втім головне зараз – вистояти проти ворога, не опускати руки, вірити в Україну та в наших героїв-захисників, підтримувати їх та робити все можливе для Перемоги.
