У Запорізькій області, попри російську агресію, тривають жнива – продовжується збір ранніх зернових культур. Як повідомив заступник директора департаменту агропромислового розвитку ЗОДА Олександр Ясинецький, середня врожайність наразі складає 32-36 центнери з одного гектара, що більше, аніж минулого року.
За словами посадовця, до війни аграрний сектор Запорізької області налічував 3200 сільськогосподарських підприємств, які обробляли 1 млн 880 тисяч гектар ріллі. На сьогодні через окупацію території російськими військами на підконтрольній території залишилося 961 підприємство, яке обробляє 380 тисяч гектар ріллі. Всього планується зібрати 310-350 тисяч тонн зернових.
– На сьогодні збирається озима пшениця, озимий ячмінь, горох, рапс озимий, – каже Олександр Ясинецький. – Врожайність, у порівнянні з минулим роком, краща на цей період — до 36 центнерів отримуємо, а торік на середину липня було 28 центнерів з гектара. Кукурудзи та сої цього року буде менше. В той же час запорізькі аграрії будуть більше сіяти озимих зернових культур. Врожай овочів на нашій території буде меншим, але за рахунок більшого врожаю в інших областях цей момент вдасться перекрити. Дефіциту не буде.
Наразі, за словами посадовця, аграрії зіткнулися з декількома проблемами: по-перше, військові дії не дають можливість спокійно зібрати урожай; по-друге, відсутні обігові кошти; а, по-третє, закупівельні ціни або дорівнюють собівартості продукції, або нижчі за неї:
– У нас в області 180 підприємств скористалися кредитними програмами, отримали 460 млн грн, але ті господарства, які знаходяться ближче до лінії розмежування, не отримають такої підтримки. Це політика банку – не надавати їм кредити.
В цілому, зауважив Олександр Ясинецький , від початку повномасштабної війни аграрний сектор області зазнав значних втрат:
– Більше мільйона тонн врожаю було викрадено і вивезено (7 мільярдів гривень по вивезеному зерну), 150 одиниць техніки було викрадено або знищено (360 млн грн), знищено ємності для зберігання на 1 млн тонн. Щоб їх відновити, потрібно десь 4 млрд гривень.
Зокрема у Пологівському районі 33 підпиємства повністю знищені, ще 44 — частково знищені.
На окупованих територіях взагалі коїться суцільний жах.
За повідомленням Центру національного спротиву, в Мелітопольському районі російські війська встановлюють мінні огорожі прямо на засіяних полях, а подекуди й просто на під’їзних ґрунтових дорогах. За наявною інформацією, гусеничний мінний загороджувач ГМЗ-3, що мінує землю зі швидкістю 208 одиниць на хвилину, не одноразово фіксували у полях під Мелітополем.
“Дані дії з боку окупаційних військ в черговий раз ставлять під загрозу життя цивільних осіб, зокрема, пересування спеціальної техніки типу комбайн для обробки полів”, — наголошують у Центрі національного спротиву.
Україна: жнива у цифрах
Станом на середину липня 2023 року, за офіційними даними, в Україні у 22 областях тривають жнива озимого ячменю, у 12 — розпочали збирання озимого ріпаку. Крім того, господарства почали збирати озиму пшеницю. Всього на 14 липня було намолочено 2,16 млн т зерна, при середній врожайності 3,36 т/га.
Слід зазначити, що згідно з даними Мінагро під врожай 2023 р.(без урахування тимчасово окупованої території Донецької, Запорізької, Луганської та Херсонської обл.) українські аграрії засіяли:
* озимою пшеницею — 3,9 млн га;
* озимим ячменем — 675,7 тис. га;
* озимим житом — 85,6 тис. га;
* озимим ріпаком — 963,9 тис. га.
Тобто всього під озимі виділили 4,7 млн га, що на 1,2 млн га менше, ніж роком раніше. Причиною зменшення стала окупація росією частини українських територій.
Прогнози на врожай
За прогнозами, в сезоні 2023 врожай пшениці очікується на рівні 16,6 млн т (проти 20,5 млн т у 2022 р.), ячменю — 4,8 млн т (5,6 млн т), кукурудзи — 21,7 млн т (25,6 млн т), ріпаку — 3,8 млн т (3,7 млн т), – зазначається на сайті kurkul.com.
На думку фахівців Української зернової асоціації, прогнозований врожай ріпаку становить 3,8 млн т, а ячменю — 4,4 млн т.
«Врожай пшениці в Україні у 2023 р. може скласти всього 17,9 млн т при зменшенні посівних площ під пшеницею більш ніж на 2 млн га. Втім, навіть такого врожаю більш ніж достатньо для забезпечення внутрішнього попиту та продовольчої безпеки країни (особливо в умовах коли близько 7 млн українців виїхали з країни), але зменшиться експортний потенціал для забезпечення продовольчої безпеки у світі», — підкреслюють в УЗА.
Свої прогнози озвучив також аналітик олійних культур трейдингової компанії Barva Invest Андрій Новосьолов. На його думку, у 2023/2024 маркетинговому році Україна матиме врожай пшениці на рівні 17,4 млн т, ячменю — 4,5 млн т, ріпаку — 3,8 млн т.
Директор компанії Barva Invest Юрій Гаврилюк зазначив, що зараз фермери здебільшого притримують зібраний врожай:
«Враховуючи всі обставини з невизначеністю щодо «зернового коридору», фермеру все одно доведеться шукати шляхи реалізації. Є такі культури, які без зернового коридору просто не будуть мати нормального потенціалу і тут йдеться насамперед про пшеницю. Її собівартість вирощування значно вища, ніж ринкова ціна в Україні. Тому на даному етапі аграрії швидше розглядають продаж ріпаку, тому що ціна реалізації зараз дозволяє продати його трішки вище собівартості»
На думку аналітика, протягом найближчих місяців відбудеться зростання ціни ріпаку і для цього є багато об’єктивних факторів. Зокрема, недооціненість вартості олії ріпакової в Європі порівняно з іншими оліями.
Щодо ячменю, то його ринок доволі вузький і Європа не є цільовим покупцем цієї культури. Україна зазвичай експортувала його в Китай. Але, як зазначив Юрій Гаврилюк, без зернового коридору продавати на стандартні ринки буде неможливо. Тому ячмінь буде йти на внутрішнє споживання та в обмежених кількостях експортуватись у ближнє закордоння.
Фото з відкритих джерел
