Представник омбудсмена України (уповноваженого ВРУ з прав людини) в Запорізькій області Михайло Волков розповів «МИГу» про виклики та пріоритетні напрямки роботи регіонального Центру захисту прав людини. Окремо зупинився на тому, з якими проблемами переважно звертаються до нього громадяни і які заходи вживаються для їх вирішення.
Напрямки роботи омбудсмена в регіонах
Представники омбудсмена забезпечують захист прав людини у відповідному регіоні.
А саме:
проводять моніторинг дотримання прав людини в установах та організаціях на місцях;
розглядають звернення громадян щодо порушень прав людини та вживають заходів для їх захисту, зокрема шляхом звернень до відповідних органів;
взаємодіють з місцевими органами влади та громадськими організаціями;
надають консультації та роз’яснення з питань захисту прав людини на місцевому рівні;
збирають інформацію про порушення прав людини та надають її Уповноваженому.
Таким чином, омбудсмен та його представники на місцях є ключовими фігурами у системі захисту прав людини в Україні, забезпечуючи моніторинг, захист та відновлення прав громадян у різних сферах життя.
Наприкінці минулого року в Запоріжжі було відкрито Центр захисту прав людини, в якому представник омбудсмена проводить прийом громадян.
– Центр побудований на засадах інклюзивності та доступності. В ньому є громадська приймальня, конференцзала для зустрічей з громадськістю та зала для нарад, – підкреслив Михайло Волков.
Право на безпечне довкілля
За словами Михайла Волкова, за п’ять місяців поточного року загалом він отримав 1655 звернень від жителів області. Проте лише в трьох з них йшлося про довкілля, хоча для запоріжців це питання дуже важливо, особливо стосовно якості атмосферного повітря.
У квітні цього року міськрада затвердила «Програму поетапного зниження викидів», яка дуже довго розроблялась та викликала багато зауважень з боку громадськості. Тим не менш, до Програми включено 81 природоохоронний захід, виконавцями більшості з яких є промислові підприємства Запоріжжя. Її реалізація дозволить зменшити у місті обсяг викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря та покращить його стан.
Проблема в тому, що сьогодні майже неможливо офіційно визначити фактичний об’єм викидів окремих підприємств. Тому неможливо дізнатися, хто саме перевищує встановлені норми викидів забруднюючих речовин.
– Держнагляд представниками Державної екоінспекції практично не здійснюється, тому що Міндовкілля, з яким треба узгоджувати будь-який захід контролю, або не дає свого дозволу на перевірки взагалі, або дає з величезною затримкою. Тому перш за все необхідно відновити ефективні заходи контролю над підприємствами, що забруднюють повітря. Від імені омбудсмена України ми спрямували вже не один лист щодо цього питання до центральних органів влади, зокрема до Міндовкілля. Проте поки що проблема залишається не вирішеною, – каже представник омбудсмена в Запорізькій області.
Права внутрішньо переміщених осіб
Офіційно у Запоріжжі діє 42 місця компактного проживання ВПО, неофіційно їх понад 60. Усі вони під постійним моніторингом представника Уповноваженого Верховної Ради з прав людини в області. Перевірки встановили, що є системні проблеми для більшості цих місць. Зокрема це відсутність умов безбар’єності (інклюзії) для людей з обмеженими фізичними можливостями та недостатня забезпеченість побутовою технікою.
Але останнім часом є позитивні зрушення. Зокрема у гуртожитку по вул. Сталеварів після низки зауважень були враховані рекомендації представника омбудсмена та створено для ВПО інклюзивний простір – за підтримки благодійного фонду та міськради.
Також цього року виникли проблеми з отриманням ВПО компенсації за комунальні послуги.
Так, мешканцям модульного містечка по вул. Стешенка (балансоутримувач КП “Запоржремсервіс”) почали надсилати платіжки з величезними рахунками за комуналку через те, що діючий механізм державної компенсації, який має захищати права переселенців, не був застосований.
– Законодавство дозволяє компенсувати комунальні витрати внутрішньо переміщеним особам, які проживають у місцях тимчасового розміщення — зокрема в гуртожитках і модульних містечках, – каже Михайло Волков. – Однак комунальним підприємством «Запоріжремсервіс» це правило з незрозумілих причин було проігноровано. Ми неодноразово надсилали запити до Запорізької міської ради та КП “Запоріжремсервіс”. Вели комунікацію близько місяця. Нарешті отримали відповідь, що наші рекомендації враховано, і механізм компенсації з 1 травня має бути відновлений. Наразі скарг від мешканців з цього приводу не отримуємо. Однак остаточно підтвердити запуск компенсаційного механізму можна буде лише після повторних моніторингових візитів, які заплановано провести вже до кінця цього літа.
Дотримання прав членів родин військовополонених та зниклих безвісти
Основне завдання у роботі за цим напрямком – консультативна підтримка, реагування на порушення прав – у отриманні інформації, виплат та грошового забезпечення тощо. Також омбудсмен передає російській стороні листи військовополоненим від їх близьких. Проте, на жаль, не має к гарантії, що вони дійдуть до адресата, бо росіяни про це нічого не повідомляють.
– Є позитивний рух у питаннях обміну військовополоненими. Але ця робота потребує тиші, – підкреслює Михайло Волков. – Проте ми готові контактувати з усіма родинами цієї категорії та допомагати їм. Надати консультації, скерувати до необхідних інстанцій та спеціалістів тощо.
Зокрема у Запоріжжі з кінця 2023 року працює Центр з розшуку осіб, зниклих безвісти за особливих обставин ГУНП у Запорізькій області (тел. +38(095)450-41-86).
За рік роботи правоохоронці центру з розшуку осіб, зниклих безвісти за особливих обставин, встановили долі 659 громадян.
Права ветеранів та ветеранок
За словами Михайла Волкова, ветеранська політика є пріоритетом для Омбудсмана. Цій напрямок охоплює широкий спектр питань – від соціального забезпечення до правових ініціатив, спрямованих на адаптацію ветеранів у цивільне життя після військової служби.
Ключовою є теза, що громади та держава повинні брати на себе відповідальність за ветеранів так само, як ветерани взяли зброю для захисту своїх громад та країни.
Ветерани, повертаючись із зони бойових дій, мають право на гідні умови життя, підтримку в соціальній, економічній та психологічній адаптації.
Кожна громада повинна створити умови для того, щоб ветерани могли отримувати допомогу в реабілітації, працевлаштуванні, а також реалізувати свій потенціал у цивільному житті. Це включає як матеріальну, так і моральну підтримку.
І в цьому напрямку є позитивні приклади. Так, у травні цього року розпочав роботу «Ветеранський простір «Ветеран ПРО. Запоріжжя». Це багатофункціональний центр, де ветерани, їхні родини та родини загиблих Героїв можуть отримати консультації, підтримку й адаптаційну допомогу.
Проєкт було реалізовано за участі Міністерства у справах ветеранів України, міської ради та партнерів — зокрема, Групи Метінвест і ГО «Платформа спільних дій».
У складі «Ветеранського простору «Ветеран ПРО. Запоріжжя» працюють психологи, фахівці з супроводу ветеранів війни та демобілізованих. Серед працівників цієї комунальної установи вже є шестеро ветеранів війни. Також у приміщенні ветеранського простору працюють представники соціальних служб, Центру надання адміністративних послуг, Пенсійного фонду тощо.
Як наголошує представник омбудсмена у регіоні, однією з основних проблем державної ветеранської політики є недостатнє інформування самих ветеранів війни, членів їхніх родин та членів сімей загиблих Захисників та Захисниць про існуючі державні та регіональні програми підтримки.
Ветерани часто не знають, до яких програм вони можуть долучитися, які пільги їм доступні, тому Офіс Омбудсмана наразі спрямовує відповідні зусилля на посилення своєї діяльності на цьому напрямі. Зокрема, на Запоріжжі до кінця літа планується провести моніторинг та оцінку дієвості усіх місцевих програм для ветеранів та ветеранок.
Права дітей-сиріт та дітей, які позбавлені батьківського піклування
За словами Михайла Волкова, у Запоріжжі наразі не має жодного спеціалізованого закладу для дітей-сиріт та дфітей, які позбавлені батьківського піклування. Усі профільні заклади було евакуйовано ще на початку повномасштабного вторгнення. Тому сьогодні діти цієї категорії на період оформлення документів та пошуку прийомних родин перебувають в установах, де вони не мають перебувати, – у лікарнях.
За інформацією Запорізької міськради, у 2024 році лише через дитячу лікарню №5 пройшло 176 безпритульних дітей. Це діти, від яких відмовилися батьки одразу після народження. Також діти, які були вилучені з родин, а їх батьки позбавлені батьківських прав.
– Піклування таких дітей – це не завдання лікувальних закладів, – каже Михайло Волков. – У лікарнях просто немає умов для повноцінного забезпечення розвитку та освіти дитини. Там не має ні потрібних умов, ні фахівців. Це ми встановили під час проведення минулого року моніторингу в лікарнях.
За словами представника омбудсмена, деякі рекомендації за результатами проведеного моніторингу булі враховані. Зокрема, у дитячій лікарні №5 за допомогою ЮНІСЕФ облаштували інтерактивну кімнату, де діти можуть навчатися, також забезпечили інвентарем тощо. Але проблемою залишається евакуація таких дітей на більш безпечні території, розвиток системи дитячих домів сімейного типу та прийомних родин. Їх має бути набагато більше.
Центр захисту прав людини у Запорізькій області розташований за адресою:
м. Запоріжжя, пр. Соборний, 164.
Дні прийому: вівторок-четвер з 09 до 13 години.
Телефон: (066) 934-73-57
Гаряча лінія Омбудсмана України: 0-800-50-17-20.
Представництво (регіональна робоча група) Координаційного штабу з питань поводження з військовополоненими у Дніпровській та Запорізькій областях знаходиться у місті Дніпро за адресою:
пр. О. Поля, 2-д.
Дні прийому: вівторок-четвер з 9.00 до 13.00
Телефон: (093) 646-55-79.
Світлана Шкарупа,
фото авторки та з відкритих джерел
Здійснено за підтримки Асоціації “Незалежні регіональні видавці України” та Amediastiftelsen в рамках реалізації проєкту Хаб підтримки регіональних медіа. Погляди авторів не обов’язково збігаються з офіційною позицією партнерів.
