Громадська організація «Запорізькі Берегині» підготувала до Великодня-2024 новий вишиваний проєкт – «Запорізький край у писанці», в якому взяли участь майстрині-берегині Лариса Середа, Людмила Гармаш, Тетяна Дем’янова, Віра Лобач, Анна Мартенс, Тетяна Соловйова. Загалом до свята було створено понад 130 авторських писанок, 23 з них присвячені окупованим містам та селищам області та тим, де зараз відбуваються запеклі бої.
За словами керівниці організації та знаної волонтерці Олені Шевчук, вперше вони створили вишивані писанки до Великодня 2022 року, майже відразу після початку повномасштабної війни в Україні. Тоді берегині подарували свої витвори пораненим бійцям, які лікувалися у запорізькому госпіталі, та медперсоналу. Наступного року майстрині вишили ще понад 100 писанок, та прикрасили ними Великодні дерева у Санктуарії Бога Отця Милосердного, у Вірменській апостольській церкві та у Головному управління ДСНС в Запорізькій області. Також декорували святкову арку у запорізькому Кафедральному Соборі Святої трійці.
Цього року «Запорізькі Берегині», за підтримки департаменту культури і туризму міськради, вирішили розширити свій великодній проєкт та зробити його більш масовим і публічним. Тому на передодні свят провели виставку авторських вишиваних оберегів в одній з бібліотек міста, а потім встановили в центрі Запоріжжя символічне дерево життя і теж прикрасили його своїми авторськими унікальними писанками.
– Частину наших робіт присвячено тим територіям, які знаходяться під постійними ворожими обстрілами, та тимчасово окупованим містам і селам Запорізького краю, – каже Олена. – Бо віримо, що всі вони обов’язково будуть звільнені від окупантів, мі все відновимо та відбудуємо.
На кожній такий писанці – символіка міста, але не пряма, а закодована в авторському баченні самих майстринь.
Людмила Гармаш, яка створила до проєкту понад 50 писанок, зауважила, що її творчі задумки спрямовувалися власними емоціями та асоціаціями.
– Наприклад, ця писанка символізує Вільнянськ, – каже вона. – На ній зображена вишиванка хлопчика. Ще 2022 року ворожа ракета влучила у Вільнянський пологовий будинок, внаслідок чого загинув новонароджений малюк. Цього не можна ні пробачити, ні забути. Я захотіла для Вільнянська відтворити дитячу вишиванку і зробити таку писанку, яка б захищала усіх дітей цього міста. А з іншого боку оберегу, цитуючи Тараса Шевченка, написала: «І буде син, і буде мати, і будуть люди на землі».
Ще одна писанка присвячена Гуляйполю – рідному місту Людмили Гармаш, де вона народилася та виросла. Тому їй особливо боляче дивитися, як його руйнує ворог. Ця писанка – проєкція найсвітліших дитячих спогадів авторки. Тут вишито зелені поля, річка Гайчур, кукурудза на бабусиному городі, квітучі маки та мальви. І надпис: «Земля Гуляйполя – це слава і воля, зранена, але не скорена».
Нещадно обстрілюють та руйнують на запорізькій землі також Оріхів – місто, яке асоціюється у майстрині із міцним горішком. Тому й вишита гілочка з горіхами. Його б’ють, по ньому ракети запускають, а він стоїть.
Дуже цікава писанка присвячена тимчасово окупованому селищу Веселе. Бо окремі картинки складаються в усміхнене лице. Є така версія, що назва селища походить ще з чумацьких часів. Тут по дорозі у Крим зупинялися чумаки. Їх завжди гарно зустрічали, пригощали та веселили, тому вони і стали називати селище «Веселе». Зараз там панують окупанти, тож не до веселощів. Але його, як і всі землі Запоріжжя, обов’язково визволять наші воїни.
Тетяна Соловйова створила писанки, присвячені тимчасово окупованим Енергодару (сама вона, до речі, працює в «Запоріжжяобленерго»), Михайлівці, Кирилівці тощо. Усі роботи виконані у старовинній техніці Лиштва. Наприклад, саме лише дерево життя на писанці «Кирилівка» створено з використанням 16 відтінків синього кольору.
Серед робіт знаної запорізької вишивальниці Лариси Середи – одразу три великих писанки тимчасово окупованих міст півдня Запорізької області – Мелітополя, Бердянська та Приморська. І відповідні дуже яскраві символи на них: стигла черешня, азовська рибка бичок-годувальник, та неперевершений за красою світанок над морем.
На презентацію проєкта, який проходив у Центрі солідарності журналістів, Лариса прийшла не сама, а з донечкою Олею. Дівчинка дуже виразно прочитала для присутніх нарис та вірші на тему «Що таке мир», які вони написали разом із мамою.
Ще одна майстриня та волонтерка Анна Мартенс створила цілий кошик писанок – вдень плела маскувальні сітки, а вечорами вишивала. В її роботах – традиційні українські сюжети: квітуча верба, крашенки, дерево життя тощо.
У колекції вишиваних писанок є також 20 робіт запорізької волонтерки Віри Лобач. Окрім захоплення вишиванням, Віра допомагає ЗСУ – готує майже щодня пиріжки та інші смаколики для наших воїнів, ремонтує та шиє амуніцію, зокрема чохли для ПЗРК Стінгер та Ігла.
У великодній програмі «Запорізьких Берегинь» заплановано й відвідування Запорізького перинатального центру. Майстрині будуть дарувати свої обереги мамам новонароджених малюків – як символ того, що Україна живе і продовжується в наших дітях.
Світлана ШКАРУПА,
Фото авторки та з відкритих джерел
