У Запорізькій облдержадміністрації відбулася дводенна робоча зустріч щодо розробки комунікаційної стратегії для національних меншин Запорізької області. Цей документ розроблятиметься в рамках проєкту Плану дій Ради Європи на 2018-2021 роки «Захист національних меншин, зокрема ромів, а також мов національних меншин в Україні».
Перший день був присвячений відкритій дискусії, у якій взяли участь експерт Ради Європи Том Морінг [Фінляндія], керівниця проекту Оксана Овчарук [Рада Європи, Україна], експерт Ради Європи Михайло Подюк [Україна], начальник відділу міжнародного співробітництва з питань національних меншин Департаменту у справах релігій та національностей Міністерства культури України Наталія Ткаченко, директор департаменту культури, туризму, національностей та релігій Запорізької ОДА Владислав Мороко, начальник управління міжнаціональних відносин та релігій того ж департаменту Павло Мяло, представники національно-культурних товариств Запорізької області, журналісти.
Представниця Мінкульту Наталія Ткаченко розповіла, що департамент культури, туризму, національностей та релігій Запорізької ОДА виграв конкурс на участь у вищезгаданому проєкті Ради Європи, оскільки в нашому регіоні вже налагоджена досить плідна взаємодія між владою та національними меншинами, і спільно розроблена ними комунікаційна стратегія може стати взірцем для інших областей України.
Експерт Ради Європи Том Морінг пояснив, що мають на увазі європейці, пропонуючи українцям розробку такої стратегії. Кожна національність має власні культурні та релігійні особливості. Коли, зберігаючи це різноманіття, їм вдається інтегруватися до загальної громадянської спільноти, країна розквітає. Якщо ні – країна має проблеми. Ця інтеграція [не плутати з асиміляцією, за якої відмінності просто нівелюються] буде успішною, коли усі з повагою ставляться і розуміють одне одного, спільно вирішують проблеми.
За словами керівниці проєкту Оксани Овчарук, для цього потрібно безпосереднє залучення до праці національних меншин, які б генерували ідеї для вирішення тих чи інших питань.
Загалом йшлося про створення інтернет-платформи для спілкування між національними громадами і зворотнього зв’язку з владою. Гості не накидали національно-культурним товариствам свого бачення, навпаки, намагалися з’ясувати, яким чином розробити й структурувати цю платформу, аби вона була корисною.
Представники товариств зауважили:
- задля успіху та залучення до процесу молоді потрібен не тільки сайт, а й створення сторінок у соціальних мережах [Фейсбук, Телеграм, Інстаграм];
- крім професійного наповнення новинами, платформа потребуватиме фахівців для її просування;
- було б непогано побачити розділ, де були б матеріали про соціальне підприємництво, а також ресурсний центр для ефективного пошуку коштів на суспільно-важливі проекти і багато іншого.
Експерт Ради Європи Михайло Подюк у підсумку запевнив, що розробники, власне, й уявляють платформу як онлайновий симбіоз порталу й соціальних мереж. І пропозиції представників національно-культурних товариств будуть враховані й долучені до пропонованих розділів з новинами, ініціативами, контактами, курсами по фандрайзингу тощо.
Ще півтора дні були присвячені дискусіям між експертами, розробці спільного плану щодо комунікаційної платформи та етапам реалізації пілотного проекту її впровадження.
Наступна зустріч в рамках цього проєкту Ради Європи має відбутися в лютому наступного року.
Ганна Чуприна, фото автора
