Першого вересня у Запоріжжі зібрала дружнє коло зацікавлених людей подія, яка за задумом організаторів має не тільки мистецький, а й просвітницький зміст. На цьому наголосив у своїй промові художник Андрій Соколенко, який підготував та надав до експозиції роботи свого батька, першого директора Запорізького обласного художнього музею. Виставка «Так було» – це творчий літопис будівництва Каховської ГЕС та міста Нова Каховка, датований 1951-1954 роками. Сімдесят років тому цей досвід допоміг студенту Ризької академій мистецтв Григорію Соколенку отримати спілкування з непересічном мистецьким колом, розуміння історії, які й стали згодом принципами творчості та формування колекції нашого новоствореного у 1971 році музею.
Друзів наш музей має більше, ніж щире коло запоріжців. Неабиякої підтримки оганізаторам надало вітання від колективу Художньо-меморіального музею Олени Кульчицької зі Львіва надіслала його директорка Любов Кость: “Творчість Григорія Соколенка нам відома, оскільки в наших залах експонувалася його персональна виставка, яка відкрила львів’янам небуденний талант митця. Нині його твори мають художню та документальну цінність. У них змальовані чудові краєвиди на берегах нашого Дніпра, зруйновані двічі. Вперше їх поглинуло Каховське море, а вдруге, коли російський окупант зруйнував дамбу Каховської ГЕС.
Нині викликає подив творча інтуїція митця, який зберіг у своїх картинах місця духовної сили нашого народу – козацького краю”.
Вітальна адреса з нагоди відкриття виставки творів Григорія Соколенка «Так було» отримали й від Чернігівського обласного художнього музею імені Григорія Галагана. Цей музей, як і багато мистецьких закладів нашої Батьківщини, сповна відчув на собі руйнівну силу війни: “чи не найважливіше в такі часи – пам’ять. Пам’ять історична, пам’ять народна, пам’ять мистецька. Саме тому Чернігівський обласний художній музей імені Григорія Галагана щиро захоплений мужньою і такою необхідною для українського сьогодення ініціативою, як проведення виставки творів Григорія Соколенка «Так було» в залах Запорізького обласного художнього музею, першим директором якого мав честь бути митець! Аналізуючи час, у якому ми нині живемо, неможливо обійти стороною усе те, що становило наше культурне та технічне надбання, створене зусиллями українського народу в нелегкі повоєнні роки середини ХХ століття. Нині це надбання або знищене, або викрадене ворогом. Тим важливішою у цьому аспекті є творчість українських митців, що були свідками творення нині втраченого. Тим актуальнішим є погляд у минуле, яке обов’язково відобразиться і в майбутті: адже буде Перемога, і буде відбудова, і та, майбутня Україна, безумовно, буде іншою. Молодою. Кращою. І, звісно, всі ми будемо свідками свого часу, маючи унікальну нагоду поглянути на майбуття і порівняти його з досвідом, пережитим та відображеним на полотнах Григорія Соколенка. Щиро вітаємо з відкриттям виставки «Так було»! Знайте, що ваша робота важлива, ваша ініціатива – конче необхідна! І в цей нелегкий час разом із Запоріжжям Чернігів пліч-о-пліч у справі збереження мистецького спадку України. Всі ми віримо в Перемогу й знаємо, що так було, а найголовніше – так обов’язково буде!” – написав від імені колективу музею імені Григорія Галагана директор Юрій Ткач.
З цими закладами, а також з музеями інших міст України нас пов’язують численні творчі події. Особливо щемно згадувати виставки та творчих людей у нині окупованих Новій Каховці, Енергодарі, Василівці, Бердянську… Згадуємо та сподіваємось на повернення та нові зустрічі та виставки: “…віримо в Перемогу й знаємо, що так було, а найголовніше – так обов’язково буде!”
Підготувала Інеса АТАМАНЧУК, фото авторки