З 2014-го року запорізькі волонтери об’єднання «Під парасолькою» плетуть маскувальні сітки для фронту. З настанням холодів та з першим снігом потреба зробити техніку невидимою для ворога лише посилилась. Нині волонтери взялись плести «Брудний сніг». Роботи багато, тож додаткові руки зайвими не будуть, – повідомляють у міськраді.
Нарізають тканину, клаптик за клаптиком і, міксуючи кольори, плетуть маскувальні сітки та накидки для розвідки на передову. Свої вироби волонтерки створюють, зважаючи на пору року. Кожна сітка має відповідне забарвлення, аби зробити наших бійців невидимими для ворога. Восени робили «Брудну осінь» – під колір лісосмуг та багнюки на польових шляхах. А от напередодні зими плетуть вже «під сніг», з білого флізеліну. Враховуючи теплі зими в нашій місцевості, запорізькі волонтери створюють «Брудний сніг», додаючи до білого кольору відтінки сірого та піксель.
– Ми ще у тому році придумали назву «Брудний сніг», бо Запорізький напрямок це сніг, який не буває білим-білим. Але замовлення йдуть з різних кінців, і нам хлопці кажуть, там треба більше снігу, там менше снігу, там жовтенького, там посадка, а там можуть бути сосни. Тому ми частіш за все плетемо сітки по фото. Наш девіз це якість, бо від цього залежить безпека наших захисників, – розповіла співзасновниця об’єднання волонтерів «Під парасолькою» Валентина Вініченко.
Такою сіткою можна накрити танк чи бронетранспортер, тим самим сховати техніку від ока окупанта. А із залишків матеріалу запорізькі майстрині виготовляють також білі нашоломники.
-Залишки ми не викидаємо. З цього робимо нашоломники, адже вони теж дуже-дуже потрібні – наші хлопці вдягають його на каску, бо касок білих не буває. Щось подібне ми робили також на рюкзаки. Це потрібно нашим хлопцям, які йдуть на розвідку, – додала Валентина Вініченко.
Щодня до центру приходять близько п’ятдесяти волонтерів. Допомагають і чоловіки. Переважна частина доброчинців залишаються у «Парасольці» ще з перших днів великої війни та зараз навчають справі інших.
-Мій чоловік пішов на фронт, а я сюди. Тут мене навчили всьому – вже за два роки стала майже універсалом. Треба ножем, треба ножицями, треба плести. Все ми вже тут вміємо. Але, якщо комусь здається, що це така легка робота – робити таку нарізку з тканини, наприклад, то маю розчарувати. Коли довго ріжеш піксель, це така дуже цупка тканина, набрякають суглоби, з’являються мозолі, які болять вночі. Тому це досить важко, – розповіла волонтерка об’єднання волонтерів «Під парасолькою» Юлія Галущинська.
У центрі одночасно можна плести три сітки. Тут є три великі односторонні та двосторонній стенди. На них натягнута міцна риболовна сітка. Якщо раніше для виготовлення маскувальних засобів використовували різну тканину та навіть непотрібний одяг, то зараз перейшли переважно на легкий флізелін. Зазвичай ним обшивають задні стінки диванів, проте для волонтерів «Парасольки» він на вагу золота.
Заплести квадратний метр сітки досвідчені волонтерки можуть за 25 хвилин. З 24 лютого вже виготовили близько 40 тисяч квадратних метрів. Ними можна замаскувати понад три тисячі танків чи БТРів або накрити 150 км окопів.
Передаючи сітки на передову, волонтери обов’язково вкладають у них смаколики, обереги та дитячі малюнки. Та, попри схвальні відгуки від військових, головна нагорода – це врятовані життя. Аби наші захисники були живі і здорові, запорізькі волонтери і надалі, як павучки, невтомно плетуть сітки. Вони запрошують долучитися до роботи всіх охочих.
