Скажу чесно, швидкість, з якою площа Пушкіна чомусь отримала назву на честь Вернадського, яку тепер скоромовкою об’являють на зупинці, де …стоїть «Дом печати», приголомшила невідповідністю. Бо насправді, це було велике майже родинне місце, де збиралися журналісти та працівники зіпорізьких видань. Кожне з історією… Та чом же площа не Журналістська? До чого тут Вернадський?
Подібне питання непокоїть Віктора Ахінька, відомого в Україні письменника, журналіста, автора численних статей та документального роману-трагедії «Нестор Махно» і роману «Запоріжці»:
“В нашому місті в котрий раз перейменовували провулки та вулиці. Гарна справа, коли всебічно продумана, коли враховані їх історичні, географічні особливості та хто там жив, цікавий для потомків. Була довгий час, наприклад, вулиця якогось Грязнова. Назвали Фортечною. Неподалік дійсно стояла фортеця. Збережена її та наша пам’ять. То сталося за антирадянської кампанії перейменувань.
Тепер іде антиросійська. Зрозуміло: агресори. Яке ж шило депутати міняють на яке мило? Ось вулиця Цимлянська. Є таке водосховище в Росії. Яке відношення воно мало до Запоріжжя? Не знаю. Тепер це вулиця Автомобільна. Оригінально. Там виготовляють авто? Чи, можливо, двори там забиті іномарками? Чи депутати бажали протиставити її незамощеній Автодорівській у Заводському районі?
Подібних «шедеврів», на жаль, надумано багато. Таманська названа Стаціонарною. А що, бувають і нестаціонарні вулиці? Ох, бувають. Той же наш центральний проспект. Ким він тільки не називався! Карла Лібкнехта, Гітлера, Леніна, нарешті Соборний. Та собор-то російської церкви. Або ж візьміть вулицю Байконурську. Стала Бомбейська. Не розумію.
Це ж не просте слово, а ім’я вулиці, назва, як прізвище кожного із нас. Ану, уявіть собі, що пишете листа, заяву чи скаргу. Потрібна адреса. Ви і вказуєте: вул.. Бомбейська. Хто вам повірить? Подумають: помилка! Не повезло і вулиці Адлерській, назвали Анрі Жіффара. Хто такий? Відомий у Франції винахідник, ніякого відношення до Запоріжжя не мав. До того ж самогубець. А що подумають про вулицю? Мабуть, там французи живуть!
Сумно мені: при такому дефіциті фантазії депутати в котрий раз забули про Нестора Івановича Махна, під час війни. А його стотисячна Повстанська армія (пам’ятаєте?) громила білі й червоні російські дивізії. Сам він не раз перебував у Запоріжжі. Вулиці ж чи площі Нестора Махна у нас як не було, так і немає.
Інеса АТАМАНЧУК, фото з відкритих Інтернет-джерел
