Наприкінці січня Міністерство освіти та науки України оприлюднило модель, яка дасть змогу забезпечити організацію і проведення вступної кампанії до вищих навчальних закладів у 2023 році. Деталями поділився Український центр оцінювання якості освіти.
НМТ пройде в один день
Для вступу на бакалаврський (магістерський – для медицини) рівень вищої освіти цьогоріч абітурієнтам потрібно буде пройти національний мультипредметний тест (НМТ).
НМТ міститиме три блоки завдань, два з яких – обов’язкові, а третій – на вибір вступника.
Обов’язкові навчальні предмети – українська мова й математика, а на вибір – історія України, одна з іноземних мов (англійська, німецька, французька або іспанська), біологія, хімія та фізика.
Із міркувань безпеки ухвалено таке рішення: НМТ проходитиме в один день. Тестування триватиме 180 хвилин, отже, на кожний і блок відведено по 60 хвилин. Учасники зможуть самостійно розподіляти свій час.
Для конкурсного відбору будуть використовувати результати виконання кожного блоку, переведені в шкалу 100–200 балів.
Реєстрація для участі в оцінюванні проходитиме у квітні. Український центр оцінювання якості освіти забезпечить безпаперову реєстрацію. Вступники матимуть змогу скористатися спеціальним сервісом на сайті цієї установи. Усі етапи реєстрації будуть докладно описані на сайті Центру.
Наразі передбачено проведення двох сесій НМТ: основної і додаткової. Основна проходитиме в червні, додаткова – в червні – липні. У додатковій сесії тестування зможуть узяти участь ті вступники, які з поважних причин не пройшли тестування під час основної сесії.
Час перебування в укритті не враховуватиметься
Як і в минулому році, НМТ відбуватиметься в спеціально обладнаних комп’ютерних аудиторіях закладів освіти – тимчасових екзаменаційних центрах (ТЕЦ), створених у населених пунктах як в Україні, так і за її межами. Ворог продовжує атакувати наші міста, тож, як і минулого року, тестування призупинятимуть під час повітряних тривог і продовжуватимуть лише після повернення учасників і працівників ТЕЦ із укриттів.
У тестуванні з історії України у 2023 році учасники працюватимуть із завданнями, що стосуватимуться подій другої половини XVI – початку ХХІ ст.
У тестуванні з іноземних мов не буде завдань з відкритою формою відповіді, як не буде і завдань з аудіювання.
Як і минулого року, під час роботи з тестами з математики вступники зможуть користуватися довідковими матеріалами.
Український центр оцінювання якості освіти не пізніше травня 2023 року підготує демонстраційні варіанти всіх блоків НМТ, тож учасники зможуть ознайомитися з форматом тестування і попрактикуватися у виконанні завдань.
Замість результатів НМТ 2023 року можна буде скористатися результатами НМТ 2022 року або результатами ЗНО 2021 чи 2020 року.
Цьогоріч здобувачі повної загальної середньої освіти не проходитимуть державну підсумкову атестацію.
Усі вступники до магістратури на основі ступеня бакалавра складатимуть Єдиний вступний іспит (ЄВІ), у якому будуть два блоки: тест загальної навчальної компетентності (ТЗНК) і тест з іноземної мови (англійської, німецької, французької, іспанської). Також для вступу на спеціальності 05 Соціальні та поведінкові науки, 06 Журналістика, 07 Управління та адміністрування, 08 Право, 28 Публічне управління та адміністрування, 29 Міжнародні відносини потрібно буде скласти Єдиний фаховий вступний іспит (ЄФВI).
Чому історія України стала «необов’язковою»?
Заступниця директора Українського центру оцінювання якості освіти Тетяна Вакуленко у розмові з журналістами Суспільне. Спротив так прокоментувала рішення щодо відсутності в переліку обов’язкових предметів історії України: “…Торішня модель (тоді історія Україна входила до обов’язкових предметів – ред.) — абсолютно виправдана. Тому що історія України — це ключовий навчальний предмет, коли ми говоримо про самоідентифікацію людини. Водночас якби ми запропонували торішню модель — тільки три предмети всього, то мали б питання про те, що майбутні біологи, хіміки, фізики вже другий рік поспіль втрачають можливість показати свої досягнення в цих навчальних предметах і відповідно втрачають мотивацію до вивчення цих предметів”.
Тетяна Вакуленко також зауважила, що якби історію України включили третім, обов’язковим предметом і додали в тест четвертий на вибір, то оцінювання неможливо було б провести в один день. А це, з її слів, збільшення безпекових ризиків, більше переходів в укриття і довший процес тестування. “А оскільки ми проводимо тестування не лише в Україні, а ще й за кордоном, то з’являються ще й логістичні труднощі, бо учасникам треба буде доїздити до цих пунктів тестування двічі. А так ми маємо один день і я впевнена, що більшість випускників все ж таки обере торішній набір предметів, тобто історію України, як третій предмет”, — припустила заступниця директорка УЦОЯО.
Торішній тест українські випускники складали у 32 країнах.
Матеріал підготовлено в рамках проєкту “Слово правди – наша зброя”
