У 2027 році в рамках концепції Нової української школи (НУШ) у системі освіти України буде запроваджено трирічну профільну освіту (10-12 класи) за двома спрямуваннями: академічним та професійним.
Тож війна війною, а освітня реформа – за розкладом. Гірка іронія – і водночас позитивна тенденція – полягає в тому, що критичний стан, спровокований повномасштабним вторгненням, спонукав посадовців відповідальніше ставитися до громадської думки й активізувати міжнародні проєкти. Нагадаємо, що перші підготовчі кроки до впровадження профільної освіти здійснювалися ще чотири роки тому і через недостатність комунікації викликали, зокрема, у Запоріжжі, багато питань і хвилювань. На той час в Україні уже працював Швейцарсько-український проєкт DECIDE «Децентралізація для розвитку демократичної освіти», спрямований на підтримку ключових реформ. Але реалізовувався він лише у 16 громадах п’яти областей. Позитив у тому, що військовий стан призвів не до згортання цієї ініціативи, а навпаки, зробив її ширшою і ґрунтовнішою.
Позитив – у прозорості та публічності
Зокрема, в рамках цього проєкту наприкінці минулого року відбулося громадське обговорення «Реформа середньої профільної освіти: Запорізька область», у якому взяли участь заступниця міністра освіти і науки України Надія Кузьмичова, менеджерка Проєкту DECIDE, заступниця голови ГО DOCCU Валентина Полторак, національні експерти Проєкту DECIDE Павло Хобзей, Андрій Мацокін, Сергій Яцковський, Павло Остапенко, директорка департаменту освіти і науки Запорізької облдержадміністрації Людмила Бухаріна, а також очільники громад Запорізької області, представники місцевих освітніх управлінь та відділів, керівники закладів освіти.
Як підкреслила заступниця міністра Надія Кузьмичова, запорукою успіху може бути лише синергія зусиль державної, місцевої влади, фахівців і громадськості. Експерти усвідомлюють, що під час війни регіони знаходяться в різних умовах, які необхідно враховувати. А Валентина Полторак акцентувала, що люди на місцях краще знають, як планувати мережу закладів, тож це обговорення є підґрунтям для подальших кроків.
Національні експерти надали відповіді на непрості питання присутніх щодо моделювання перспективної мережі та структури майбутніх профільних закладів, алгоритму дій з їх створення, фінансування й управління. А «МИГ» нагадає про сутність реформи та які зміни відбулися у її баченні, у тому числі завдяки дослідженням швейцарсько-українського проекту DECIDE.
Профілізація – не новина
Передумови профілізації старшої школи були очевидні ще чотири роки тому: вивчення 20+ предметів у всіх галузях створює велике навантаження, яке себе не виправдовує, – знання «про все на світі» є поверхневими. Існувала (і продовжує існувати) недоброчесна конкуренція між старшою школою та закладами професійно-технічної освіти. Школи «перетягали» до себе випускників дев’ятих класів, мало зважаючи на їхні нахили. І у старших класах фактично просиджували штани юнаки та юнки, що могли б вступити до коледжу, після якого завдяки своїм золотим рукам і собі на достойне життя заробити, і користь суспільству принести. Натомість через «приниження» профтехосвіти випускники шкіл здебільшого йшли до вишів на так звані престижні спеціальності. Через це виник перекіс: на ринку праці з’явилася безліч економістів та юристів, що не можуть знайти собі роботу, і водночас виник брак інженерів та технічних професіоналів.
Подолати цю проблему була покликана «ліцеїзація», як дещо зневажливо називали майбутню профільну освіту батьки. Тодішня концепція полягала в тому, щоби створити у кожному ліцеї щонайменше по чотири напрямки профільної підготовки. Орієнтовно, це могли бути історичний, фізико-математичний, природничий, технологічний, спортивний напрямки тощо. Але складалося враження, що так чи інакше усі ці профілі покликані забезпечити абітурієнтами ті самі вищі навчальні заклади, а до профтехосвіти, тобто здобуття таких необхідних, але не дуже престижних професій слюсарів, газозварників, будівельників, сантехніків, лише якимось невідомим чином спонукати.
У пілотних варіантах профілізація за цією схемою відбувалася в крайні роки. Експерти DECIDE провели великі дослідження, в ході яких встановили: посилюється нерівність між сільськими та міськими школами за якістю та доступністю освіти. Ба навіть у містах учнівство практично не має впливу на те, що вивчати: попри різноманіття назв (понад 20), за гуманітарними профілями навчаються приблизно 70 відсотків учнів. Школам не вистачає матеріально-технічних ресурсів, щоб підвищити якість освіти за природничими та IT-профілями. Ставлення до профтехосвіти залишилося на попередньому рівні.
Між тим, за результатами проведеного у квітні-травні 2024 року всеукраїнського дослідження громадської думки щодо сприйняття реформ и профільної середньої освіти (понад 80 тисяч респондентів з числа голів громад, депутатів, керівників управлінь і закладів освіти, вчителів, батьків та старшокласників) понад 80 відсотків респондентів усіх категорій підтримують реформу. А в Запорізькій області ця цифра ще вища (окрім директорів шкіл).
Пропозиція: широта й різноманітність вибору
Згідно з теперішньою концепцією, трирічна профільна середня освіта (10-12 класи) надаватиметься за двома спрямуваннями:
- академічним: поглиблене вивчення предметів «курсів) та підготовка до вищої освіти;
- професійним: орієнтоване на ринок праці; акцент на порівняно швидке здобуття професії.
Спочатку про академічні.
Пропонуються такі кластери профілів:
- мовно-літературний (українська мова та література; іноземні мови та літератури тощо);
- STEM (природничі науки, IT, математика тощо);
- суспільно-гуманітарний (історія, правознавство, психологія, соціологія тощо).
Учні академічних ліцеїв матимуть три рівні вибору. По-перше, профілю навчання. По-друге, курсів у межах профілю (додаткові предмети за обраним напрямком). По-третє, вибір курсів поза профілем для врахування різних інтересів.
До того ж, передбачено, що 10-й рік навчання стане профільно-адаптаційним, коли учень зможе зрозуміти, чи відповідає профіль його нахилам, і за необхідності матиме можливість його змінити.
Кожен ліцей має пропонувати щонайменше три профілі в межах одного-трьох кластерів. Їхня кількість залежатиме від спроможності закладу, що їх обиратиме. Водночас за збалансованістю представлення профілів у межах областей стежитимуть департаменти освіти і науки.
Скільки учнів має бути в ліцеї
У межах реформи буде створено окремі від початкової (та, можливо, базової освіти) академічні ліцеї з великою кількістю учнів. Що більший ліцей, то легше забезпечити профільність та вибір курсів/предметів, створити відповідну матеріально-технічну базу та лабораторії, утримати висококваліфікованих вчителів.
Контингент майбутнього ліцею має складати 100 дітей на один рік навчання (25-30 за різними профілями). Тобто мінімальна кількість здобувачів освіти в ліцеї має складати щонайменше 300 учнів. І тут особливо добре треба подумати про майбутню профілізацію невеликим громадам. Не кажучи про скорботну демографічну ситуацію, далеко не кожна громада зможе забезпечити ліцей кваліфікованими педагогами, гарною матеріально-технічною базою, надати безпечне інклюзивне середовище і харчування тощо.
Експерти наголошують, що мережа ліцеїв має бути такою, щоб забезпечити вибір профілів для учнів із сіл: це або багатопрофільні ліцеї, або кілька ліцеїв із різними профілями на доступній відстані. Куди учні зможуть доїжджати на навчання. Альтернатива – проживання в пансіонах при ліцеях.
До здобуття профтехосвіти заохочуватимуть. Знову
Про майбутні ліцеї професійного спрямування в представленій експертами DECIDE концепції говориться більш туманно:
“Важливо, щоб більше учнів після 9 класу мали бажання здобувати професійну освіту, що відповідає потребам ринку праці. Профтехи та коледжі повинні стати місцями, де престижно здобувати високооплачувані та затребувані професії.
На сьогодні приблизно 35 відсотків випускників 9 класу в Україні обирають професійну освіту, тоді як у Швейцарії, Німеччині та Австрії ця частка доходить до 70 відсотків. Більшість країн Європи мають за мету випускати більше ніж 50 відсотків студентів із професійною освітою, оскільки саме це відповідає потребам ринку праці.
Щоб збільшити цей відсоток в Україні, система має змінитися. Стратегічно важливо для цього розділити профільну середню освіту від базової”.
Зазначається, що МОН готує постанову про методику оптимізації ЗП(Т)О та ЗПФО.
Яку модель закладів профільної освіти у відповідності до демографічної ситуації розробляють у Запорізькій області, «МИГ» розповість у наступному спецвипуску.
Ганна ЧУПРИНА, ілюстрації та інфографіка – з матеріалів обговорення
