Приазовське П’ятигір’я – так можна назвати цей дивовижний куточок української землі, що поєднує у собі степ та гори – справжні, хоч і не дуже високі. Знаходиться він на кордоні Запорізької та Донецької областей. Поки що, на жаль, на окупованій ворогом території.
До речі, у давнину ці степові гірські вершини називали приблизно так само, як і я їх назвав: Беш Таш – п’ять каменів. Ну а запорожці їх знають під назвою Кам’яні могили (не плутати з Кам’яною могилою під Мелітополем – це різні географічні об’єкти).
Між іншим, гранітне П’ятигір’я у Приазов’ї з’явилося – внаслідок тектономагматичної активізації Приазовського мегаблоку, якщо правильно висловлюватися, близько двох мільярдів років тому. Іншими словами, наші степові гори старші за Гімалаїв, наприклад, у сто разів. І вони не менш дивовижні та загадкові, ніж Гімалаї. Про Ворота сонця, наприклад, вам доводилося чути?
Вони не в Гімалаях знаходяться, а у нас на Кам’яних могилах, де є дві гірські гряди – східна та західна. На західній розташовані гори Жаба та Гостра, на східній – Панорамна, Вітязь та Південна.
Беш Таш – п’ять каменів, П’ятигір’я приазовське.
Найпривабливіша вершина заповідника, або, якщо точніше, гора, яка сама впадає у вічі – Жаба. Назва їй така дивна дала нагромадження каменів поряд з вершиною, що нагадує… жабу, звичайно ж. Говорять, що жаба на горі з’явилася внаслідок вивітрювання: природа, мовляв, постаралася. І тепер кам’яна жаба, як іноді пишуть туристи, «ось-ось готова стрибнути у степ». Дуже сумніваюся, що у жаби тієї є хоч частка такого наміру.
В неї інше бажання: вона чекає, коли сонце підніматиметься, щоб залити світлом добра і радості Україну, в проміжку між двох вершин східної гряди Кам’яних могил – гори Панорамної та гори Вітязь. Трапляється це двічі на рік – у дні весняного та осіннього рівнодень, у березні та у вересні, тобто. Проміжок між вершинами теми – не дуже великий, якщо дивитися з вершини гори Жаби, зветься… Ворота сонця.
Є версія, що гору Жабу – пропорціями та орієнтацією з боків світу, точно повторює… всесвітньо відомий Сфінкс на плато Гізи біля Великих єгипетських пірамід. Однак кардинальна відмінність Жаби від Сфінкса полягає в тому, що Жаба дивиться… точно в те місце, де, як я вже сказав, двічі на рік – у дні весняного та осіннього рівнодень, у березні та у вересні, сходить сонце. А єгипетський сфінкс нікуди не дивиться! Він просто зорієнтований на Схід.
Але це ще не всі секрети Кам’яних могил: там, де сонце двічі на рік сходить над ними, є візир – щось на зразок «мушки», якщо згадати прицільну систему автомата. Саме над цим візиром на мить і затримує свій неспішний шлях сонце двічі на рік. Уявляєте, що природа витворяє іноді: створюючи гори у вигляді воріт, через які сходить сонце, вона ще й «мушку» встановлює в цих воротах, щоб ми точно ловили сонце, яке несе щастя.
А людина, яка давно-давно обжила Приазовське П’ятигір’я, могла цей приціл вирізати? Залишаю поки що питання без відповіді)
Володимир ШАК
Гора Жаба, яка дивиться на Ворота сонця
Вид на Ворота сонця з гори Жаба
*
Фото з архіву автора
