Нещодавно до редакції газети «МИГ» завітала координаторка Ради відновлення Запоріжжя, голова ГО «ЕкоСенс» Тетяна Жавжарова. Вона розповіла про головні завдання та досягнення Ради, а також про деякі локальні проєкти, які підтримує та впроваджує це об’єднання.
Нагадаю, що Рада відновлення Запоріжжя, яка була створена в лютому 2023 р., – це незалежне консультативно-дорадче об’єднання громадських та благодійних організацій, науковців, експертів, підприємців, голів ОСББ, активних громадян, які згуртувалися для спільної роботи з питань післявоєнного відновлення та сталого розвитку нашого міста. Звідси й головна мета – покращити якість відновлення Запоріжжя. Перш за все, через залучення громадськості, науковців, експертів до процесів відновлення та завдяки визначенню потреб громади. А також шляхом налагодження кращої комунікації громадського суспільства з місцевою владою, державою, донорськими організаціями, інвесторами для допомоги у відбудові Запоріжжя та реалізації спільних проєктів.
– По-перше, під егідою Ради нам вдалося об’єднати ті громадські організації, які були роз’єднані, кожен окремо займався своїм напрямком, – відзначає Тетяна Жавжарова. – Взагалі проблемою нашого міста завжди був дуже слабкий глос громадськості через роз’єднаність. Наразі ми позиціонуємо себе, як спільна громадськість, яка має більший вплив на міську раду. Це вкрай важливо.
Рада відновлення, за словами її координаторки, за потреби залучає знання і досвід потрібних експертів, місцевих і зарубіжних фахівців, які можуть допомогти органам місцевого самоврядування під час складання Планів відновлення.
Серед перших практичних результатів – залучення незалежних експертів з енергоменеджменту і адаптації до зміни клімату та підготовлення рекомендацій щодо відновлення цих сфер. Напрацювання було передано профільним департаментам Запорізької міськради.
Крім того, минулого року стартував проєкт «Рада відновлення як інструмент залучення громадськості до формування екосистеми сталості, стійкості та демократії в Запорізькій області», який розпочали члени Ради ГО «ЕкоСенс», ГО «Дивосвіт» та Національна платформа стійкості та згуртованості по Запорізькій області за підтримки уряду Великої Британії. В рамках цього проєкту було проведено масштабне соціологічне дослідження, а саме: перше та поки що єдине після повномасштабного вторгнення опитування запоріжців про вплив війни на життя громади та потреби і пріоритети відновлення. Результати опитування стали базовими для створення збірки «Зелена книга відновлення Запоріжжя: дорожня карта».
У цій дорожній карті надано аналіз основних викликів та пріоритетних заходів із зеленого післявоєнного відновлення Запорізької міської територіальної громади. А також подано структурно-логічні схеми відновлення для найбільш вразливих секторів, які значною мірою пошкоджені під час повномасштабної війни та є ключовими для сталого розвитку міста.
Збірку презентували на Форумі відновлення Запоріжжя та безпосередньо у Запорізькій міськраді.
– Треба зазначити, – каже Тетяна Жавжарова, – що Форум, який ми провели у лютому цього року, став видатною подією. Він зібрав у Запоріжжі десятки спікерів, висвітлив актуальні питання з відновлення та розбудови міста, згуртував представників міської та обласної влади, громадськості, наукової та експертної спільноти.
У роботі Форуму також взяли участь і представники посольств Британії та Німеччини, Міжнародного фонду «Відродження» та коаліції «RoЗkvit».
Важливим результатом також є те, що члени Ради відновлення Запоріжжя увійшли до офіційної робочої групи в Запорізькій міській раді щодо планування відновлення.
Але порозумітися із представниками місцевої влади вдається не завжди.
– Доволі часто чиновники забувають, що вони, як представники органів місцевого самоврядування, зобов’язані прислуховуватися до жителів громади і враховувати їхню думку, – каже координатора РВЗ. – Зокрема негативну реакцію викликало прийняття міськрадою рішення по закриттю низки шкіл. А ось самих батьків, діти яких вчилися у цих школах, не спитали, чи згодні вони з цим. Та й взагалі нічого не пояснили. Людям треба пояснювати рішення влади – до того, як їх приймати. А не після. В даному випадку по кожній школі окремо пояснити, чому саме цей заклад має бути закритий. Тому ми пропонуємо все ж таки провести публічні слухання по кожній школі, яку влада має намір закрити, окремо. А на майбутнє завжди проводити слухання, якщо питання стосується багатьох громадян, і враховувати думку запоріжців.
Загалом за понад півтора роки діяльності Рада відновлення Запоріжжя провела три публічні дискусії для виявлення викликів війни та пропозицій щодо відновлення. Це «Відновлення очима молоді», «Думка громадських організацій», Відновлення очима бізнесу». Також проведено декілька тренінгів.
Тетяна Жавжарова зауважила, що крім плану післявоєнного відновлення Запоріжжю потрібна нова Стратегія розвитку. Існуюча була прийнята 2017 року. Але з того часу багато що кардинально змінилося, особливо після 24 лютого 2022 р. Тому Стратегія потребує повного перегляду. Допомагають у цьому запрошені експерти ГО «RoЗkvit». Вони розробляють Візію розвитку Запоріжжя до 2030 року і вже запропонували схему документу з 12 кластерів. Це «Трансформація економіки», «Безпека і захист». «Освіта», «Нове житло», «Громадські місця та простори» тощо.
Члени Ради відновлення Запоріжжя теж увійшли до робочої групи по розробці Візії. Зокрема вони пояснили, чому одним з основних напрямків вважають відновлення ментального здоров’я запоріжців. Такого напрямку у своїх кластерах «RoЗkvit» не передбачив. Але треба пам’ятати, що життя у прифронтовому місті під ракетними обстрілами негативно відбивається на емоційному стані запоріжців. Це підтвердили результати соціологічного опитування. Особливо чутливими є переселенці, більшість з яких вимушено переїхала до Запоріжжя з територій, які або окуповані, або там ведуться активні бойові дії.
Експерти Ради відновлення Запоріжжя продовжують активну роботу над створенням Візії розвитку міста до 2030 року в складі робочих груп, організованих урбаністичною коаліцією «Ro3kvit». Це стосується усіх напрямків – еклогічного, економічного, модернізації та розбудови житлового фонду, покращення інфраструктури міста тощо.
Крім того, Радою відновлення Запоріжжя підготовлені певні свої локальні проєкти, і організації-члени Ради їх реалізують.
Активних недержавних організацій, які беруть участь у роботі РВЗ, понад двадцять. У кожного – свій багатий практичний досвід і свої досягнення. Тож багато проєктів по тим напрямкам, які увійшли в «Зелену книгу відновлення Запоріжжя», вже виконуються.
– Наприклад, «ЕкоСенс», який я багато років очолюю, займається аналізом якості річкової води та проектом ревіталізації (відновлення, – ред.) річок у нашому регіоні, – каже Тетяна Жавжарова. – Ми вже провели експедиції на річках Суха та Мокра Московка. Нещодавно ГО «Екосенс» почав проєкт для підвищення стійкості Запоріжжя через Раду відновлення. Проєкт сприятиме активній участі громадян у прийнятті рішень, які стосуються відновлення міста. Це допоможе збільшити соціальну згуртованість та активність жителів.
Також, за словами координаторки Ради, ГО «Дивосвіт» у рамках покращення ментального здоров’я запоріжців, цієї весни запустив у дію групи психологічної підтримки, а влітку запросив на заходи арт-терапії в етносело людей з інвалідністю.
Крім того, ресурсний центр «Крок» працює з представниками ОСББ, навчає їх тому, як розробити проекти та підготувати документі для участі у програмі «Енергодом».
ГО «Спільно HUB» допомагає у розробці Програм комплексного відновлення для п’яти громад Запорізької області (серед них і Запоріжжя).
Так і по іншим напрямкам.
Члени РВЗ впевнені, що відновленням Запоріжжя треба займатися вже зараз – наскільки це можливо. Бо міжнародні донори вже зараз виділяють немалі кошти на певні проєкти. Зокрема на енергетичну незалежність та перебудову. Але, переконана Тетяна Жавжарова, щоб громадам отримати цю фінансову допомогу, треба об’єднатися, консолідувати зусилля і місцевої влади, і бізнесу, і громадських організацій.
Світлана ШКАРУПА, фото авторки та з відкритих джерел
