Найближчим часом Верховна Рада розглядатиме урядовий законопроєкт №11416 зі змінами до Податкового кодексу, який передбачає суттєве збільшення військового збору та інших податків. Очікується, що у разі його ухвалення, державний бюджет отримає близько 140 мільярдів гривень. Таке рішення пов’язане з необхідністю збільшення видатків на фінансування Сил оборони, яка назріла вже давно. Детальніше про те, які збори зростуть найближчим часом, — розповідає Центр громадського моніторингу та контролю.
Скільки грошей необхідно та де їх будуть брати?
Наприкінці минулого року народна депутатка Роксолана Підласа заявила, що запит Міністерства оборони на фінансування Збройних сил України складає 17 трильйонів гривень, що майже в 5 разів перевищувало поточні видатки бюджету та в 9 разів — внутрішній ресурс держави, який можна спрямувати на оборону. У Державному бюджеті на 2024 рік на безпеку та оборону закладено в десять разів менше — лише 1,69 трлн грн. Тим не менш, це майже 100% усіх внутрішніх доходів України. 18 липня Уряд схвалив збільшення видатків на безпеку та оборону майже на 500 млрд грн: це кошти, залучені внаслідок перевиконання поточного плану доходів (75,8 млрд грн), скорочення видатків (65,7 млрд грн) та державних запозичень (220 млрд грн). Решту — майже 140 млрд грн — Уряд планує залучити після вже анонсованого підвищення податків.
Основна зміна, запропонована в урядовому законопроєкті №11416, — збільшення військового збору з 1,5% до 5%.
Окрім фізичних осіб, його платитимуть підприємства (1% від доходу), ФОПи першої, другої та четвертої груп (5% від двох мінімальних зарплат, що дорівнює 800 грн/місяць), ФОПи третьої групи (1% від доходу). Крім того, військовий збір стягуватиметься з деяких інших операцій: 5% від вартості банківських металів при купівлі, 30% — при купівлі ювелірних виробів, 15% — при купівлі нових легкових автівок, 5% — від доходу з продажу нерухомості фізичними особами та 5% — від тарифу за користування мобільним зв’язком. Уряд також пропонує знизити поріг оподаткування міжнародних посилок — тепер збори стягуватимуться з відправлень, що не дешевші за 45 євро. І наостанок — запроваджується акцизний податок на солодку воду у розмірі в 0,1 євро на кожні 100 грам цукру у літрі солодкої води. За даними ЗМІ, народні депутати розглянуть цей законопроєкт наприкінці серпня.
Економічні реформи принесуть більше користі?
Економічні експерти, коментуючи запропоновані Урядом податкові зміни, погоджуються, що це є, фактично, безальтернативним варіантом для збільшення фінансування потреб безпеки та оборони. “В бюджеті немає грошей зовсім. У зв’язку з тим, що на початку року не було від американців допомоги, сьогодні вже “перевитрачено” кошти, які мали спрямовуватись на фінансування військово-технічної допомоги ЗСУ”, — пояснює економіст Олег Пендзин.
Проте крім підвищення податків, Кабінету міністрів та Верховній Раді слід працювати над економічними реформами та детінізацією економіки держави.
“Це реформа митниці, реформа податкової служби, повне переосмислення системи, через яку блокуються податкові накладні, і бізнес втрачає близько 10 млрд гривень на рік. Є багато інструментів, більше того — по них є багато законопроектів, які роками лежать у парламенті… В ситуації, коли ти не хочеш проводити економічні реформи, не хочеш давати економічних свобод і не прагнеш економічного розвитку, єдине, що в тебе залишається — це підвищення податків”, — каже доктор економічних наук, голова Advanter Group Андрій Длігач. Він припускає, що якби ці кроки були зроблені раніше, бюджет отримав би від 400 млрд до 1 трлн грн, що суттєво більше, аніж принесе заплановане підвищення податків.
