В одному з окупованих міст України підлітки організували таємний книжковий клуб, щоб читати та обговорювати українську літературу, яку ігнорує та заборонити росія.
Про це йдеться в матеріалі британського письменника Пітера Померанцева та української письменниці Аліни Дихман для газети Guardian: “Ризикуючи розкриттям і навіть в’язницею, читачі-підлітки таємно зустрічаються, щоб обговорити тексти, які війська путіна намагаються знищити”.
Видання розповідає про 17-річну дівчину та її друзів, які збираються у приватній квартирі. Одночасно на збори книжкового клубу може прийти не більше ніж три людини – більша кількість учасників створить загрозу бути виявленими, пояснюють автори. Інформатори на окупованих територіях часто повідомляють російській спецслужбі про тих, хто вивчає українську мову. Українські підручники визнали «екстремістськими» – за зберігання можуть засудити до п’яти років.
Батьки, які дозволять дітям навчатися за українською програмою онлайн, можуть позбутися батьківських прав. Відомо, що підлітків, які спілкуються в школі українською, бандити вивозили на «допити» в ліс.
Ось чому книжковий клуб ніколи не збирається більше ніж з трьома людьми – будь-які зайві учасники становлять додатковий ризик бути виявленими.
Крім небезпеки, члени клубу стикаються із ще однією проблемою – де брати самі книги. В одному з окупованих міст росіяни вилучили та знищили майже 200 тисяч літературних, політичних та історичних творів.
Тож підлітки шукають онлайн-версії книжок, а потім видаляють історію пошуку, адже любить вилучати телефони та комп’ютери для перевірки на «екстремістський» контент.
Втім, додають автори, не всі книги, які читають у клубі, є політичними.
Будинок культури в селі Посад-Покровське на півдні України сильно постраждав від атак російських військ у 2022 році. Фото: Роман Пилипей/AFP/Getty Images
Як це робилося протягом століть у своїх колоніях, Кремль змінює населення на місцях, депортуючи місцевих жителів і імпортуючи нових, не пов’язаних з Україною. З 2014 року понад 50 000 українців були змушені покинути Крим і привезли близько 700 000 російських громадян, багато з них були військовослужбовцями та спецслужбами.
Незаконні арешти, тортури, вбивства та зникнення стали звичним явищем. Amnesty International зафіксувала 700 випадків на нещодавно окупованих територіях з 2022 року – але це, ймовірно, лише частка справжньої кількості.
Понад 19 000 дітей були примусово вивезені до Росії, щоб навчити їх і розірвати зв’язок з Україною. Ця примусова депортація призвела до того, що Міжнародний кримінальний суд у Гаазі звинуватив Путіна.
Крім того, є 1,5 мільйона дітей, які все ще перебувають на окупованих територіях, але яких змушують відмовитися від української спадщини, відвідувати військові молодіжні гуртки та, зрештою, призватися до російської армії, щоб убивати інших українців.
«У школі вчать не знанням, а ненавидіти інших українців. Вони зняли всю українську символіку і всюди повісили портрети путіна. На уроках історії розповідають лише про „велику росію“ і про те, як вона завжди була під ударом інших», – розповідають учасники.
Навчальна програма визначає Україну як меншу «братню націю» у великій загальноросійській ідентичності, об’єднану величчю російської мови, науковими та культурними досягненнями та «святим обов’язком» росії захищати себе від ворогів.
У підручниках історії Росію постійно називають «ми» – як «наша російська історія», «наша мати-Росія». Коли згадуються українські досягнення, то лише в контексті великих російських чи радянських, наприклад, бойові дії у Другій світовій війні чи наукові інновації часів холодної війни. Колонії описуються як «вхід» до Росії або «приєднання» до неї протягом століть.
Тож, таємний книжковий клуб кидає виклик спробам росії переписати історію. Мабуть, це один із найнебезпечніших книжкових клубів у світі.
