27-річний уродженець Запоріжжя входить до тренерського штабу одного з провідних клубів Норвегії – ФК «Вікінг» (Ставангер), що цього сезону веде боротьбу за місце на п’єдесталі пошани норвезької Еліт-серії і путівку до Ліги чемпіонів.
З початком повномасштабної війни долі багатьох наших співвітчизників різко змінилися. Багатьом з них, хто вимушено опинився за кордоном, довелось майже все розпочинати спочатку, в нових умовах, з новими друзями і звичайно з надією колись повернутися на Батьківщину.
…. Герой нашої розповіді свого часу досить успішно займався футболом в ДЮСШ «Металург», а потім вважався одним з найперспективніших футбольних арбітрів Запоріжжя, адже суддівський талант в юнакові помітив один з легендарних фахівців українського футболу Анатолій Заяєв, що на той час працював спортивним директором ФК «Металург».
Вже невдовзі після початку опанування арбітражу футбольних змагань, хлопець обслуговував матчі регіонального та товариські ігри за участю команд Премьєр-ліги та колективів U-19 та U-21.
Але через конфлікт з функціонерами на рівні Запорізької обласної федерації футболу, що дає рекомендації на просування арбітрів на всеукраїнський рівень, Марко Білий змушений був зупинити кар’єру арбітра.
Та час показав, і доля склалася так, що суддівський прапорець та свисток хлопець знов взяв до рук майже через 10 років!
І недаремно!
На початок повномасштабного вторгнення Марко вже був доволі вправним бізнесменом і менеджером, маючи досвід створення і керування як аматорською футбольної командою «Олександрівськ» (саме таку назву мало Запоріжжя до 1921 року – прим. авт..), так і власним бізнесом, частина якого була пов’язана з експортом до України морепродуктів.
Війна застала його за кордоном, де він перебував у справах, і звісно всі бізнесові напрацювання в Запоріжжі в одно час були зведені нанівець.
Довелося все життя розпочинати з початку, вже на гостинній норвезький землі.
“Спочатку, звісно, було складно, – каже Марко. – Нова країна, мова, інший менталітет… Все це давалося взнаки. Але труднощі мене не лякали. З’явилася можливість повернутися у суддівство – і я це зробив, поступово просуваючись до роботи на матчах другого норвезького дивізіону. А вже трохи пізніше отримав запрошення від тренерського штабу клубу «Вікінг». Суддівство, до речі, продовжую на тому ж рівні, адже робота в тренерському штабі – новий крок та цікавий досвід”.
Інформаційна довідка:
«Вікінг» (Ставангер) – один з найстаріших і найуспішніших футбольних клубів Норвегії, заснований у 1899 році.
Восьмиразовий чемпіон країни, шестиразовий володар Кубку країни, виграв найбільшу кількість матчів у вищому дивізіоні, який залишав лише тричі за всю історію еліт-ліги.
В рамках Кубка УЄФА перемагав «Спортінг» (Португалія), «Челсі» (Англія), виходив до групової стадії цього континентального турніру.
Головний менеджер – тренер «Вікінга» Мортен Єнсен звернув увагу на роботу нашого співвітчизника під час одного з матчів другого дивізіону, на якому Марко вправно відпрацював арбітром на лінії.
Дізнався номер телефону, написав повідомлення і запросив приєднатися до тренерського штабу.
…Сьогодні Марко Білий – повноцінний член тренерської групи «Вікінга», постійно у вірі подій тренувального процесу клубу, де його дуже радо сприйняли!
Жартівливі зауваження, підказки, поздоровлення з днем народження і копітка щоденна праця – все це є в його футбольному житті саме так, як він колись і мріяв!
Не обходиться і без уваги засобів масової інформації – одне з провідних видань країни «Stavanger Afenblad» детально розповіла про нашого співвітчизника, побувавши на тренувальному занятті «Вікінга».
– З футболом, гадаю, доля поєднала мене назавжди! – каже насамкінець нашої розмови Марко. – Тут у Норвегії я часто пригадую ті часи, коли залюбки дивися матчі на «Славутич-Арені», мав можливість допомагати в проведенні тренувальних матчів на базі «Металурга» та спілкуватися з відомими тренерами – Анатолієм Заєявим, Олегом Лутковим, багатьма професійними футболістами та арбітрами.
Сьогодні мені дуже приємно бути частиною великої футбольної родини «Вікінга» у Ставангері, де дуже професійний тренерський та адміністративний штаб, відмінні гравці і просто чудові люди! З великим натхнення продовжую вдосконалювати свої знання у футболі і маю мрію, що вже незабаром великий європейський футбол повернеться на стадіоні України і, можливо, наш «Вікінг» гратиме з провідними клубами України в рамках євро кубків.
Підготував Ігор ПАВЛЕНКО,
Фото газети Stavanger Afenblad, прес-служби FK Viking
та особистого архіву Марка БІЛОГО
