Громадська рада при Запорізькій міськраді ініціювала в форматі воркшопу консультацію з громадськістю щодо майбутнього парку Металургів. Захід став продовженням діалогу, що розпочався ще торік, коли в парку з’явилося «Дерево пам’яті» – мистецький меморіал, присвячений загиблим захисникам і захисницям. Саме тоді вперше була озвучена ідея створити довкола нього простір для вшанування та громадського відпочинку.
Як повідомляє Громадська рада, у воркшопі взяли участь ветерани, рідні полеглих захисників і захисниць, мешканці/ки прилеглих до парку Металургів будинків, представниці/ки громадянського суспільства, активні жителі Запоріжжя, які пройшли попередню реєстрацію. Ключові питання стосувалися модернізації парку, зонування його території та поєднання меморіальної і рекреаційної функцій.
Також онлайн долучився автор інсталяції «Дерево памʼяті» та ідеї її розширення в меморіальний комплекс «Посадка. Дерево пам’яті» в концепції реконструкції парку Дмитро Костюмінський. У короткій презентації він підкреслив, що головним завданням є створення простору, в якому зростатимуть нові покоління, відчуваючи шанобливе ставлення до історії та розуміння, завдяки чому існує наша країна.
Відповідаючи на питання учасників і учасниць воркшопу, директор КП “Титан” Віктор Поляков повідомив, що розробка проєкту реконструкції передбачає співфінансування: «Фінансування відбуватиметься з кількох джерел: міського та обласного бюджетів, а також за участі бізнесу».
Соціологічна частина була представлена членкинею Громадської ради, виконавчою директоркою ГО «Спільно HUB» Тетяною Воскобойніковою. Вона представила результати опитування, в якому взяли участь понад 400 запоріжців. Заповнені анкети продемонстрували одностайність у кількох аспектах: збереження зеленої зони, додаткове озеленення, створення тихих просторів для рефлексії, а також важливість розвитку меморіальної складової. При цьому більшість опитаних виступили проти комерційної забудови, шумних атракціонів і рекламних конструкцій у парку.
Свою позицію озвучили й родини загиблих. Вони підкреслили: меморіал має лишатися центром парку.
Модераторка заходу – запрошена експертка з залучення та партисипативних практик, архітекторка, урбаністка, міська планувальниця Богдана Бесчастна (м. Київ) – наголосила, що європейський досвід вимагає починати проєкти, пов’язані з публічними просторами, з діалогу з громадою.
«Нормальний процес планування виглядає так: спершу громаду запитують, які цінності важливі, а вже потім архітектори створюють концепцію. Тоді вдається уникнути конфліктів», – підкреслила вона.
Далі почалась тривала робота в групах, під час якої учасниці та учасники сформулювали бачення парку як багатофункціонального простору:
– центральна меморіальна зона навколо Дерева пам’яті з лавками, тихими місцями та можливістю інтегрувати сучасні форми вшанування (зокрема QR-коди біля символічних об’єктів);
– дитячі, молодіжні та спортивні майданчики з урахуванням інклюзивності;
– простори для фестивалів і культурних заходів;
– облаштовані зони відпочинку для літніх людей, місця вигулу тварин, сучасна інфраструктура з безбар’єрними вбиральнями та укриттям.
У фіналі дискусії пролунала важлива пропозиція: не продовжувати «посадку» нових дерев як меморіальну алею, а формувати простір навколо вже встановленого Дерева пам’яті. Це рішення дозволить уникнути болючих питань для родин, чому чиєсь ім’я опинилося ближче чи далі від головної конструкції.
