В одному із Центрів сучасного мистецтва Запоріжжя, на проспекті Соборному, 145, – нова виставка, з 21 листопада. Тут о 17.00 – відкриття експозиції «1538» Оксани Жарун.
Оксана Жарун – художниця родом з села Вишнопіль на Черкащині, яка мешкає у Кривому Розі.
Після кількох років перерви в мистецтві обрала навчання у сфері хімічних технологій та інженерії. Саме цей перехід з природного до індустріального став для неї точкою художнього осмислення міста як місця, а тіла – як історії. У своїй практиці поєднує ландшафти дитинства, матеріали з рідного краю і досвід дорослішання на тлі індустріального міста.
Виставка досліджує досвід посттравматичного зростання, трансформацій як тілесний, матеріальний і культурний процес.
Шихта – вихідна суміш залізної руди, коксу й вапняку – постає метафорою змішаних ідентичностей, досвідів, історій. Її матеріальна присутність стає початком перетворення.
Кістки з агломерату, чавуну та сталі створені як фіксації температурних фаз у виробництві металу (від 1100 °C до 1600 °C). Їхнє послідовне зміцнення відображає процеси трансформації та адаптації на особистісному, історичному й національному рівнях – 1991, 2014, 2022 роки.
Структура дерев, їх калуси, тріщини, залишки кори та коріння, свідчать про зусилля зберегти цілісність після травми, коли біль інтегрується в життя. Подібно до японського мистецтва кінцуґі, де тріщини не ховаються, а підкреслюються.
Мереживні візерунки дубових гілок, сформовані протягом 700 років і вигравіювані на сталевих листах, розповідають про пам’ять і її втрату, яка йде з останньою живою гілкою дерева, і про надію, що постає в насінні і проростанні.
Зверніть увагу, на заході буде проводитись фото- та відеофіксація.
