Акваманіли або водолії використовувалися з найдавніших часів як ритуальні посудини для омовіння рук жерців.
Пізніше їх використовували і в побуті. Ранні акваманіли, уточнює на своїй сторінці у соцмережах Запорізький обласний краєзнавчий музей, були глиняними, їхній вік приблизно 3 тисячі років. Вони були відомі в Месопотамії, Стародавній Греції, в Закавказзі, на Північному Кавказі, у Сарматії та інших країнах.
В епоху середньовіччя широке розповсюдження в Західній та Північній Європі отримали бронзові акваманіли, що використовувалися в церквах та на бенкетах у багатих вельмож.
Є версія, що спочатку перші акваманіли потрапили до Європи в зв’язку з хрестовими походами, потім їх стали вироблять і європейські майстри. Водолії найчастіше мали зооморфний вигляд. Найчастіше зображувалися грифони, дракони, леви та інші тварини.
Бронзовий акваманіл, який зберігається у Запорізькому обласному краєзнавчому музеї має вигляд посудини з високою шийкою, що завершується головою рогатого грифона.
На фото: акваманіл з колекції Запорізького обласного краєзнавчого музею.
