У День пам’яті Героїв Небесної сотні у мистецькому просторі готелю «Інтурист» відкрилася виставка «Стіна» відомого українського живописця, графіка, художника книги Матвія Вайсберга. Експозицію на запрошення громадської платформи «Запорізький Медіа Центр» відкривав майстер особисто.“У Запоріжжі я втретє, востаннє був тут у серпні на «Мистецькому форумі». Мені сподобалося місто, у якого великий потенціал, у тому числі й художній, і його дуже гостинні люди. Саме тоді я отримав запрошення показати запоріжцям «Стіну». За півроку це сталося. Для мене це велика честь, і я дуже вдячний організаторам, бо знаю, наскільки величезну роботу вони провели”,
– сказав Матвій Вайсберг.
Багато людей зібралися разом – і мріють про хороше
Проєкт «Стіна» – це 28 живописних картин розміром 60х45 сантиметрів, які Матвій Вайсберг присвятив Революції Гідності. Він був свідком і безпосередніх учасником революційних подій і написав серію у рекордні терміни – практично за 40 днів, з 28 січня по 8 березня 2014 року.
“Спочатку я ходив на Майдан просто як громадянин, – розповідає Матвій Вайсберг. – Так само, як був там з першого по останній день Помаранчевої революції. За кілька місяців після помаранчевого майдану Київ знову здавався мені політичним… болотом. І коли почалася Революція Гідності, я розумів щастя бути її свідком.
Іноді світ буває досконалим… Не було тоді більш естетично красивого місця, ніж Майдан, – світлого і доброго в усі буремні дні та ночі… Навіть коли прожектор висвітлює за барикадою каски беркутівців, які нагадують ікру, і ти відчуваєш подих смерті… Навіть коли небо застеляв дим і палав Хрещатик, який не горів із 1941 року. То була якась пекельна краса… А Майдан був спокійним і теплим – завдяки світлим людям, які почули і побачили один одного, перебувають на одній фізичній хвилі. Багато людей зібралися разом і – мріють про хороше…”
Спочатку художнику було соромно думати про фарби, та потім емоції й пережите – то надія, то розпач, то затишшя, то вибухи, – змусили майстра узяти до рук пензля…
Живопис швидкої дії
За два роки до Революції Матвій Вайсберг створив за мотивами картин німецького художника XVI століття Ганса Гольбейна серію з 32-х робіт на біблійні теми, яка також називалася «Стіна». Найменування народилося майже випадково, коли художник ніяк не міг вирішити, зі скількох картин має бути серія, а друг пана Матвія порадив: “Пиши стільки, аби заповнилася стіна твоєї майстерні”.
Назва виявилася влучною. Бо народжувала багато асоціацій – стіна Плачу, стіна Гніву, стіна Кохання…
З того часу у Матвія Вайсберга залишилися три невикористані ґрунтовані заготовки. Коли в січні 2014 року художник, потрапивши під час перемир’я під атаку сльозогінним газом, повернувся додому, то відчув, що зараз так само відбувається біблійна історія у багатьох фрагментах. А Стіна – це ще й барикада, вододіл між Добром та Злом.
“Коли я зрозумів, як хочу це написати, почав малювати як скажений, – розповідає художник. – Перші три картини по заготовках зробив за один день. Під час роботи кричав, волав, тупав ногами, – не думав навіть, що я такий експресивний.
А тоді почалося те, що я назвав живописом швидкої дії. Думати не було часу. Події розвивалися дуже швидко, ніхто не знав, що буде другого дня. Те, що сьогодні було надважливим, назавтра таким вже не здавалося… Але щось відбувається – маю відреагувати.
Інколи вигулькувала думка, яку статтю мені припаяють за законом від 16 січня, – і продовжував писати, як казав Варлам Шаламов, зі всією достовірністю документа”.
За усієї документальності, ця хроніка революційних подій – витвір високого мистецтва, рефлексія, пропущена художником через власну свідомість. Майстер сподівається, що колись картини будуть виставлятися по одинці. Кожна з робіт – самодостатня. Хоча зараз художнику все ще здається, що коли вилучити якусь одну роботу, загальна “книга”, яку наразі можна читати зліва направо і зверху вниз, буде неповною.
Головний глядач – в Україні
Проєкт «Стіна» багато виставлявся за кордоном. За словами майстра, найтепліше його сприймали у країнах, де глядачі дуже добре розуміють, про що йдеться, – у Грузії та Литві.
У Варшаві для демонстрації «Стіни» надали приміщення польського Сейму, де взагалі-то виставки не відбуваються.
Аби виставитися в галереї у Лондоні, митці стоять у черзі по п’ять-сім років. Виставка ж українського художника була організована з небувалою швидкістю, а на відкритті побували представники вищого суспільного щабля, з лордом адміралтейства включно.
Відчувалася солідарність і в глядачів, що відвідували виставку в Нью-Йорку та Берліні. Хоча у німецькій столиці знайшлися росіяни, котрі назвали художника фашистом. “Ну, якщо я, єврей на ім’я Матвій Семенович Вайсберг – фашист, що тут скажеш”, – посміхається художник.
Вдячний за цікавість до його творчості закордонним відвідувачам, Матвій Вайсберг вважає, що головний його глядач – в Україні. Зараз запоріжці мають унікальну нагоду на власні очі пересвідчитися, що світ іноді буває досконалим…
Проєкт «Стіна демонструватиметься у конференц-залі на другому поверсі готелю «Інтурист» до 6 березня з 11.00 до 19.00.
Вхід вільний.
Ганна ЧУПРИНА, фото автора
