Вічні казки не бувають простими. Екзаменаційна вистава студентів ЗНУ третьго курсу спеціальності «Сценічне мистецтво» не відпускає пробудженим бажанням краще зрозуміти неповторне побачене.
Бельгієць Моріс Метерлінк, автор «Синього птаха» та багатьох змістовних есеїв, віршів та п’єс [що не були включені до програми літератури радянського часу, на жаль], жив на відстані сторіччя від нашого сучасного життя. І створив свого «Синього птаха» напередодні Першої світової, як казку-надію. Про невловимість щастя та про те, що насправді воно непомітно існує у житті кожного.
Бо промандрувавши у пошуках чарівного птаха довгий пригодницький шлях, хлопчик Тільтіль та дівчинка Мітіль повернулися назад, щоб зрозуміти, що щастя принесе пташка-горлиця, що чекає на них вдома. А пригоди та спілкування із світом, що пережили ці казкові герої, тепер наповнює наше життя – намаганням із нашою реальністю порозумітися. Ми кожної миті нині здаємо цей екзамен, як вижити та залишитися людиною…
Складність та простота «Синього птаха» була відтворена студентами із завзятою щирістю. Неймовірне перевтілення сусідки Берленги на фею Берюліну, відданість Песика та хитрющість Кицьки, удавана валуватість Хліба та усміхненість Цукру – неможливо було очі відвести від подій на сцені. Хіба що на емоційну щохвилинну підтримку Надії Василівни, яка промовляла чи не кожне слово, стискувала руки при кожній емоції…
Душа Світла освітлює дорогу, яку мають пройти Мітіль та Тільтіль… А ще це робить Костянтин Кузьмін: він ще й за освітлювача у виставі
Бачите Кішку? Це перевтілення Марії Гази.
Художнє оформлення вистави, а також її пухнастий костюм та вправні лапки – це її робота
А Дерева, які зашкодили дітям пройти крізь ліс… Чи не вперше подумалось: а мають право за те, що відбувається із природою, треба відповідати…
І це теж екзамен на людяність.
Вистава-екзамен відбулася як чарівна мить поєднання мистецтва та життя.
Учасники створення дива:
Мати Тіль – Каріна Дрель;
Тільтіль – Сергій Коваль;
Мітіль – Ольга Мельник;
Фея Берилюна, Сусідка Берленго – Вікторія Стеблівська;
Хліб – Альона Забєліна;
Вогонь – Роман Гринь;
Вода – Ганна Дзяба;
Цукор – Каріна Дрель;
Пес – Кирило Меташов;
Кішка – Марія Газа;
Душа Світла, Дівчинка – Марія Поражницька;
Дерева – Каріна Дрель, Альона Забєліна, Ганна Дзяба, Вікторія Стеблівська, Діна;
Ніч – Діна.
Постановка:
кандидат педагогічних наук, доцент кафедри акторської майстерності, заслужена артистка України Надія Стадніченко;
старший викладач кафедри акторської майстерності, заслужений артист України Віктор Гончаров.
Балетмейстер: старший викладач кафедри акторської майстерності Костянтин Кузьмін.
Художнє оформлення вистави – Марія Газа.
Музичне оформлення вистави – Вольфганг Амадей Моцарт і Геннадій Васильович Прокопенко.
Світло – Костянтин Кузьмін.
Інеса АТАМАНЧУК, фото авторки
