У Львові відбулася зустріч на спомин втраченої два роки тому греблі Каховської ГЕС. Саме тут мешкають нині членкині Новокаховського товариства УТОПІК, архітекторки Тетяна та Ліза Євсеєви, які професійно вивчають всі аспекти створення міста Нова Каховка та гідротехнічної споруди, яка стала приводом для початку будівництва комплексу наприкінці 1940-х – на початку 1950-х років.
Руйнація шостого червня 2023 року греблі Каховської ГЕС повністю змінило сформовані сім десятиліть умови життя людей та середовища довкола Каховського водосховища.
За два роки ми, живучи біля Дніпра у Запоріжжя, почали звикати до повної зміни пейзажу Дніпровських берегів.
Під час зустрічі прозвучали підсумки екологічних досліджень, цікаві обережним оптимізмом щодо відновлення природнього стані ріки.
Виявилося, що це сформований світовий тренд звільнення річок від замикання їх течії дамбами.
У 2022-му ми всі сподівалися відмічати 70-річчя Нової Каховки.
Заходи безпосередньо у місті не відбулися.
Всі ми відокремлені нині від Новокаховської спадщини – архітектурної, історичної. За великим рахунком – рідної.
Тому такими цікавими стала експозиція, створена до події.
Запорізький художник Андрій Соколенко привіз до Львова роботи батька, Григорія Олександровича Соколенка, свідка будівництва Нової Каховки [роботи демонструвалися у місті, подаровані Новокаховській картинній галереї – вивезені російськими окупантами під час пограбування закладу].
Були представлені роботи митців, створені як рефлексія на розлуку із рідним містом та катастрофу шостого червня 2023 року.
Лабораторія моніторингу української спадщини HEMO надала в якості свідоцтва російського варварства карту та список втрачених культурних, історичних, археологічних, музейних пам’яток затопленої території.
Прозвучали й аргументи щодо необхідності цифровізації колекцій, які перебувають у зоні ризику воєнних дій.
Мистецьким баченням подій останніх років стала й книга Леся Белея «Його називали морем» про долю Каховського водосховища та людей на його берегах, в яку увійшли й розповіді запорізького історика Сергій Білівненка, й дніпровського еколога Вадима Манюка, й архітекторки Лізи Євсеєвої…
Про виставу «Птахи» розповіла на зустрічі авторка тексту, драматургиня Ніна Захоженко [в Запоріжжі театр VIE має досвід співпраці з нею – «Сім перших робіт Аліни», відвідайте, хто не бачив].
Подробиці щодо події – у більш докладній розповіді на сайті та сторінках нашої газети.
Інеса АТАМАНЧУК, фото авторки
