Сенат не зміг ухвалити закон. Втім, оскільки 52 з 73 законодавців, які не підтримали документ, не внесли власних поправок, закон фактично вважається схваленим і переданий на підпис президенту.
Обговорення тривало майже 5 годин, повідомляє кореспондент Укрінформу.
Сенаторів не влаштували три суперечливі поправки, які стосувалися кримінальної відповідальності за діяльність на користь іноземної держави, більш жорсткі правила для надання росіянам чеського громадянства (лише в випадку відмови ними раніше від російського) та можливість директорам шкіл оголошувати пізнішу дату набору українських дітей до перших трьох класів.
Ці поправки пропонували вилучити з закону.
Як зазначив у виступі перший віцепрем’єр-міністр і міністр внутрішніх справ Віт Ракушан, агітуючи законодавців підтримати документ, сотні тисяч українських біженців живуть у невизначеності через затримку ухвалення Lex Ukrajina VII.
«Існує реальний ризик того, що сотні тисяч людей зараз проживають у Чеській Республіці у невизначеності щодо їх подальшого перебування на території Чеської Республіки на підставі документа про тимчасовий захист. Подальше продовження цієї ситуації ускладнить життя не тільки самим біженцям у Чехії, але й владі, а також роботодавцям, оскільки роботодавці, звичайно, чекають, щоб люди, які є працівниками їхніх компаній, мали належний статус проживання. І були законно оформлені на територія Чехії», – сказав Ракушан.
Він також прояснив ситуацію щодо набуття громадянства росіянами та запевнив, що немає планів висилати росіян з Чехії, якщо дана особа не становить загрози безпеці.
Але в цьому випадку неприйнятним є подвійне громадянство, адже «воно може використовуватися для приховування діяльності, яка може підірвати безпеку держави».
«Пропозиція спрямована на обмеження потенційного впливу іноземних держав на чеську політику та безпеку… Я вважаю, що в цей складний час, час багатьох викликів безпеці для нашої країни, час справді сильного гібридного впливу на внутрішню екосистему нашої країни, ми повинні прийняти інструменти, які дозволять нам ефективно захищати себе», – сказав Ракушан.
Він поінформував, що в Чехії постійно проживає 25 тисяч росіян, ще 13 тисяч громадян росії перебувають у Чехії за іншим видом проживання (в рамках спецпрограми підтримки російського громадянського суспільства, запровадженої після 24/02/2022).
«Зобов’язання відмовитися від російського громадянства не поширюватиметься на осіб, які перебувають під захистом Чеської Республіки у формі притулку, а також на осіб, чиє перебування тут відповідає інтересам Чехії», – пояснив перший віцепрем’єр.
Ця поправка була внесена в закон Lex Ukrаjina через те, що це пов’язано з російською війною проти України.
/hvylya.net/uk/news
Закон Lex Ukraine VII мав набути чинності ще 1 січня цього року. Завдяки ньому українські біженці зможуть продовжити тимчасовий захист у документах ще на рік, що гарантується рішенням Євросоюзу. Реєстрація в Чехії має відбутися до 15 березня, оскільки захист, зазначений у документах біженця, закінчується в останній день березня.
Рада ЄС вирішила продовжити тимчасовий захист для українських біженців до кінця березня 2026 року.
Наразі в Чехії залишаються 393 тисячі біженців з України.
Як повідомляв Укрінформ, статус тимчасового захисту в країнах ЄС, станом на 31 жовтня, мають майже 4,2 млн осіб, які залишили Україну внаслідок повномасштабного вторгнення росії.
https://www.ukrinform.ua/rubric-society/3951657-zahist-ukrainciv-ta-vidmova-u-gromadanstvi-rosianam-u-cehii-zakon-lex-ukrajina-peredali-na-pidpis-prezidentu.html
