Рашисти всіма засобами намагаються переконати мешканців Бердянська, що за них «жити стало веселіше»
,- інформує телеграм-канал БердянсЬк Сьогодні, відзначаючи при цьому, що окрім тотальної пропаганди через електронні змі, вони також намагаються працювати й старим відомим способом: завозити друковану агітацію.
Бердянці по різному реагують на рашистську мукулатуру: хтось бере для костру, а хтось – для того, щоб викинути у смітник.
«Бульвар Шевченко, йшов якийсь дід, дав нам газету порекомендувавши почитати. Якою була наша реакція? Плювали ми на їх туалетний папір», – написали бердянці журналістам телеграм-каналу, додавши до свого повідомлення фото, де дідова газета виявилася… кинутою в урну. Там рашистської агітації єдине місце, як і всьому «руському міру».
До речі, ті хто роздають газети, самі не дуже вірять в те, що ця макулатура когось цікавить. Для них це просто банальний заробіток. Але перед окупантами треба звітувати, тому йде повне замилювання очей з боку самих агітаторів. У цьому плані – ще одне повідомлення:
«В автобусі зі мною їхали дві тітки, які роздають газети. Вони обговорювали, як можна було збагнути, свою начальницю. Одна заявила, що отримала наганяй за те, що змінила місце роздачі газет. Їй на це заявили, що «не можна міняти локацію, оскільки все розраховано, потрібно, щоб все місто було охоплене». Після чого друга розповіла, що її змусили бігти до бібліотеки, щоби взяти газету тритижневої давнини і всім з цією газетою сфотографуватися – мовляв, вони цю газету роздають на вулиці. Напевно, це потрібно для якогось звіту».
А найголовніше, підсумував БердянсЬк Сьогодні, городяни вірять своїм очам, а не агітаційній пресі. А перед очима у них – реальність з постійним страхом за своє життя та майно, відсутністю роботи, ліків, проте зі стабільним занепадом міста. І це ніякою агітацією не прикрасиш.
Урна – найкраще місце для рашистської агітації
*
Фото: t.me/brdVP
