Служба безпеки України завершила досудове розслідування щодо директора «Бердянский морський торгівельний порт», який допомагав окупантам викрадати українське зерно. Він звинувачується у пособництві державі-агресору.
Обвинувальний акт скеровано до суду.
Зловмисником є колишній начальник відділу оперативного реагування служби безпеки порту Володимир Стельмаченко.
На початку повномасштабного вторгнення він підтримав російських загарбників і погодився зайняти посаду директора державного підприємства.
«Кандидатуру» колаборанта на цю посаду особисто запропонував гауляйтер Бердянська Олександр Сауленко за погодженням Євгена Балицького.
Одразу після призначення він охоче надавав інтерв’ю російським пропагандистським каналам, під час чого представлявся «начальником Бердянського морського порту» та розповідав про діяльність підприємства у взаємодії з окупаційною адміністрацією рф.
У своєму «кріслі» Стельмаченко виконує вказівки кремля щодо перелаштування роботи морського порту на користь країни-агресора. За його наказом на підприємстві було проведено інвентарізацію з подальшою передачею на користь окупаційної влади рф портового господарства та усіх матеріальних цінностей – морських торгових буксирів, портових кранів, автонавантажувачів, автомобільної вантажної техніки та іншого майна.
Серед основних завдань, визначених москвою –здійснення морських перевезень сільськогосподарської і промислової продукції, будівельних матеріалів, тощо між рф, АР Крим та тимчасово окупованою частиною півдня України.
Особливу увагу було приділено вивезенню українського зерна, яке було викрадене з агропромислових комплексів та зернових терміналів Запорізької області.
СБУ задокументувала, що з червня минулого року з торгівельного порту було вивезено майже 150 тисяч тон зерна вартістю понад 30 мільйонів доларів США.
До вказаної протиправної діяльності російською стороною залучені морські судна «Сормовский-48» та «ZHIBEK ZHOLY» супровід яких здійснювали бойові кораблі воєнно-морської бази Чорноморського флоту під контролем окупаційних військ рф.
Досудове розслідування проводилося у межах кримінального провадження, розпочатого за ч. 1 ст. 111-2 (пособництво державі – агресору) Кримінального кодексу України.
