Відкриття симфонічного сезону завжди – знакова подія у культурному житті регіону, – впевнена генеральна директорка Запорізької обласної філармонії Ірина Конарєва, представляючи програму першого концерту нового сезону, яку підготували головний диригент Запорізького симфонічного оркестру, заслужений артист України Василь Коваль та Ігор Брухаль, лауреат міжнародних конкурсів, заслужений артист України.
Напередодні журналісти мали змогу поспілкуватися з музикантами та керівництвом філармонії.
Важливо було почути від пані Ірини, що Василь Коваль продовжує роботу з нашим оркестром, незважаючи на те, що він працює на дуже відповідальній посаді головного диригента Одеського національного академічного театру опери та балету.
– Мені дуже приємно, що мене запросили відкривати творчий сезон у Запорізькій філармонії. Хочу сказати, що у нас чудовий оркестр, і це важливо розуміти, тому що поруч, у двадцяти кілометрах, тривають бойові дії… Та попри це ми працюємо, і працюємо дуже якісно. Мене це дуже торкає, не тільки як диригента, а просто як людину, – сказав Василь Коваль.
Програма підготовлена дуже цікава. Це Вольфганг Амадей Моцарт, його остання 41-ша симфонія «Юпітер», яка стала величним завершенням творчого шляху композитора.
Це симфонічна поема Берджиха Сметани «Влтава», частина циклу «Моя Батьківщина».
“Програма нелегка, і ви можете оцінити, як ми її виконаємо”, – сказав диригент.
І представив як особливу подію твір українського композитора Сергія Кушнірука – прозвучать цимбали з симфонічним оркестром. В класичній музиці не так багато творів у такому поєднанні.
Симфонічну фантазію «Аркан» для цимбалів та оркестру Василь Коваль разом із солістом Ігорем Брухалем та симфонічним оркестром вже представляли в Одесі. І тепер ми почуємо виконання унікального твору у Запоріжжі. Ірина Конарева зауважила, що цимбали у нашому місті прозвучать вдруге.
Ігор Брухаль, який вперше потрапив до Запоріжжя, щиро зізнався, що як тільки отримав запрошення зіграти разом з нашим оркестром, він, не сумніваючись, погодився. “Маю дуже приємне маю враження від філармонії, від оркестру…” – сказав музикант.
Ігор Брухаль – цимбаліст. “Я не міг не бути музикантом, тому що у мене батьки музиканти: тато цимбаліст, а мама бандуристка. Тому я ріс у музичній родині, і вибору у мене не було, – з посмішкою розповів він про початок своєї музичної біографії. – І так сталося, що першим вчителем у музичній школі був у мене батько. Потім я закінчив коледж в Тернополі, а далі – Львівську музичну академію”.
Що це за інструмент – цимбали?
Ми поглядали на сцену, помітивши незвичної форми інструмент перед пюпітрами та стільцями оркестрантів.
“Я думаю, кожен чув це слово, але перше уявлення зазвичай таке, що це такий маленький інструмент, на якому гуцули грають, тримаючи його на шиї або на колінах. У мене є такі цимбали гуцульські, але на них композицію такого масштабу, яка прозвучить завтра, неможливо заграти. Концертні цимбали існують в іншій іпостасі та звучать в іншій манері. І завтра ми представимо цимбали як сольний інструмент, та ще й у супроводі симфонічного оркестру”, – розповів пан Ігор.
Тож, завтра в програмі концерту до відкриття сезону у Запоріжжі прозвучить один із найскладніших, наймасштабніших творів для цимбалів та оркестру.
На питання, чи мають популярність у дітей народні інструменти, пан Ігор розповів, що працює в Тернополі і в дитячій художній школі і в музичному коледжі – і бачить, що зацікавленість є. Він саме й навчає грі на цимбалах. І діти, коли обирають інструмент в народному відділі, часто придивляються та обирають саме цимбали.
– Я є завідуючим відділом народних інструментів, можу сказати, що у нас навчається більш ніж 160 учнів. Це і акордеон, і гітара, і бандура… Зокрема у мене в класі вісім цимбалістів маленьких. І кожного року приходять нові.
І зацікавлені журналісти мали можливість піднятися на сцену та подивитися на концертні цимбали, на палички, якими Ігор Брухаль здобуває плавними рухами звуки зі струн. М’які звуки – якщо дерев’яні палички обгорнуті, більш дзвінкі, якщо по струнах рухаються палички без обгортки, – і звучить мелодія, ближча до фольклорної…
“Українська музика – це перше, що має бути в репертуарі кожно колективу країни. Тому що, якщо немає української культури – нема нації. Все, що є – українська література, поезія, музика, все, що є наше, має бути широко представлене – слухачам, глядачам, студентам, учням… Ми маємо виховуватися на нашій культурі”, – енергійно сказав наостанок диригент Василь Коваль.
Музиканти чекають нас на першому концерті симфонічного сезону.
Інеса АТАМАНЧУК, фото авторки
